Про стан та головні
орієнтири у діяльності психологічної служби системи освіти Полтавської області
у 2019-2020 н.р.
(методичні
рекомендації)
Список
умовних скорочень
ЗДО
|
заклади
дошкільної освіти
|
ЗЗСО
|
заклади
загальної середньої освіти
|
ІРЦ
|
інклюзивно-ресурсий
центр
|
ІПР
|
індивідуальна
програма розвитку дитини
|
ООП
|
особливі освітні потреби
|
ОТГ
|
об’єднана територіальна громада
|
ПП
|
практичний психолог
|
СП
|
соціальний педагог
|
ЦППСР
|
центр практичної психології і соціальної
роботи
|
МОН
|
Міністерство освіти і науки
|
ДОН
|
Департамент освіти і науки
|
ПОІППО
|
Полтавський обласний інститут післядипломної
педагогічної освіти ім. М.В. Остроградського
|
КабМін
|
Кабінет Міністрів
|
НУШ
|
нова українська школа
|
ЗО
|
заклад освіти
|
МВС
|
Міністерство внутрішніх справ
|
ІМЗО
|
Інститут модернізації змісту освіти
|
ЗМІСТ
1. Дані про стан розвитку психологічної служби системи освіти України та Полтавської області на кінець 2018-2019 н.р.
Станом на кінець 2018-2019 навчального року система освіти Полтавської
області нараховує 592
практичних психологів, що працюють на 402,5 ставки (53,5 % забезпеченості від
потреби[1]); 269
соціальних педагогів, що працюють на 178,25 ставки (49 %). Також відкрито 39
ставок методистів з психологічної служби (директорів, завідувачів центрів
психології), які обіймають 35 осіб.
Із 1280 закладів освіти Полтавської області у 628 працюють практичні
психологи, у 297 – соціальні педагоги. Дані про кадрове забезпечення
спеціалістами психологічної служби освітніх закладів України та Полтавської
області у табл.1
Таблиця 1
Дані про кадрове забезпечення ставками
працівників психологічної служби освітніх закладів України та Полтавської
області станом на кінець 2018-2019 н.р.
Заклади освіти
|
Практичні психологи
|
Соціальні педагоги
|
Полтавської області
|
402,5 ставок (53,5 % [2])
|
178,25 ставок (49 %)
|
України[3]
|
11240,25 ставок (62,28 %)
|
5 122,25
ставок (48,8 %)
|
За даними, що надійшли з регіонів[4]
області, із 1262 усіх типів закладів освіти у 611 працюють практичні психологи,
у 298 – соціальні педагоги.
Кадрове забезпечення закладів освіти ставками спеціалістів психологічної
служби є одним, але не визначальним критерієм ефективності психологічного
забезпечення та соціально-педагогічного патронажу у закладах освіти. Відповідно
чинних документів, в штатні розписи професійно-технічних, вищих I-II рівнів
акредитації, спеціалізованих спортивного профілю закладах освіти ставки працівників психологічної служби вводяться
не більше однієї кожної посади на
навчальний заклад[5].
А, отже, відповідно до рішень, згідно з суб’єктивними уявленнями управлінців
про сутність діяльності психологічної служби,
у закладі освіти може бути відкрито 0,02; 0,25; 0,5 або інші розміри
ставки працівників служби. За таких умов складно, а здебільшого неможливо
організувати повноцінне системне психологічне забезпечення освітнього процесу
(психодіагностика, психокорекція, профілактика виявлених проблем) та
соціально-педагогічний патронаж у закладі освіти.
Питання кадрового забезпечення закладів освіти працівниками
психологічної служби регулюється статтею
26 Закону України «Про освіту», згідно з якою, керівник закладу освіти здійснює
безпосереднє управління закладом та, відповідно до наказу МОН України від
06.12.2010 № 1205, зареєстровано в Мін’юсті України 22.12.2010 № 1308/18603,
має право, у разі виробничої необхідності, змінювати штати окремих структурних
підрозділів або вводити посади; у разі виробничої необхідності за рахунок
спеціального фонду закладами загальної середньої освіти можуть бути введені
додаткові посади.
Аналіз вищеназваних документів доводить, що обрахунок потреби ставок
працівників психологічної служби системи освіти можна назвати умовно, представники
управління освітою (директори, розпорядники фінансуванням закладів освіти) на
кожному рівні визначають потребу у практичних психологах, соціальних
педагогах виходячи з різних причин та обставин, що дозволяється
нормативно-правовою базою. Дані про забезпечення системи освіти ставками
працівників служби скоріш ілюструють
картину наявності (динаміки розвитку кадрового потенціалу служби,
моніторинг розвитку психологічної служби у системі освіти проводиться починаючи
з 2003 року) у закладах освіти ставок працівників психологічної служби, аніж
ефективність їх діяльності. Проте, досвід доводить, що належна кваліфікація
спеціаліста, його повне навантаження (1 ставка і більше), адекватні, що відповідають
паспорту спеціальності вимоги до його роботи – є запорукою якісного
психологічного забезпечення та соціально-педагогічного патронажу. Станом на кінець 2018-2019 навчального року
36% практичних психологів та 30% соціальних педагогів у системі освіти
Полтавської області працюють на повну ставку, інші – обіймають 0,02; 0,25; 0,75
ставки.
Слід нагадати, що розмір ставки у ЗЗСО, ЗДО, відповідно до нормативної
бази, розраховується у залежності від кількості учнів (груп) у закладі освіти,
проте, методичні рекомендації, наукові видання з питань організації діяльності
психологічної служби розширюють поле діяльності працівників служби, до якого
включають батьків (опікунів), педагогічних працівників. Набуває актуальності
розрахунок кількості клієнтів (учасників освітнього процесу) на ставку
спеціаліста для можливості повноцінного здійснення посадових обов’язків.
Якісне виконання видів робіт працівниками психологічної не уявляється
без наявності оснащених робочих психологічних кабінетів. Дані про забезпеченість
умовами для праці соціальних педагогів, практичних психологів наводяться у
табл. 2
Таблиця 2
Дані про забезпеченість умовами для праці
соціальних педагогів, практичних психологів Полтавської області станом на
кінець 2018-2019 н.р. (%)
Практичні психологи
|
Соціальні педагоги
|
||||||
К-сть посад
|
З них:
|
К-сть посад
|
З них:
|
||||
Окреме приміщення
(1-2 кабінети)
|
Суміщене робоче місце
|
Відсутнє робоче місце
|
Окреме приміщення
(1-2 кабінети)
|
Суміщене робоче місце
|
Відсутнє робоче місце
|
||
Полт. обл. 611
|
54
|
42
|
3
|
Полт. обл. 298
|
32
|
65
|
3
|
Україна
14 918
|
56
|
40
|
4
|
Україна
|
36
|
60
|
4
|
2. Про особливості організації психологічного забезпечення та соціально-педагогічного патронажу у Новій українській школі
Оскільки
психологічна служба є частиною системи освіти України, яка активно
реформується, то і діяльність практичних психологів, соціальних педагогів за
останні роки піддається аналізу, критиці, вносяться уточнення та зміни до
розпорядчих документів цієї служби:
-
відповідно до наказу МОН України від 20.03.2017 «Про утворення робочої групи з
розроблення Положення про психологічну службу (психологічний супровід і
соціально-педагогічна робота)» у 2018 році затверджено нове Положення про
психологічну службу у системі освіти України [6].
- на
виконання наказу МОН України від 07.02.2019 № 146 «Про створення робочої групи
з розроблення нормативно-правових актів щодо забезпечення діяльності
психологічної служби у системі освіти України» запропонована типова
документація працівників психологічної служби у системі освіти України[7].
Проте, процеси
у суспільстві (військові дії на Сході України, міграція, становлення
демократичних цінностей у пострадянському суспільстві), та у самій системі
освіти (запровадження інклюзії, реформування спеціальних та інтернатного типу
закладів, створення та діяльність ІРЦ, нові підходи до атестації педагогічних
працівників тощо) не дозволяють психологічній службі набути стану сталого розвитку,
коли види
діяльності служби відбуваються в межах, які визначаються здатністю забезпечити
можливості надання власне психологічної допомоги учасникам освітнього процесу,
а комплекс наданих актуальних
психологічних послуг у подальшому забезпечує психологічну здоровість як окремої
особистості так і освітньої системи. Наразі, одна із проблем
ефективності психологічного забезпечення та соціально-педагогічного патронажу
полягає у визначенні організаційного, нормативно-правового поля діяльності та
завдань працівників психологічної служби. Нові державні акти, документи, що покликані
розв’язати проблеми діяльності служби та підвищити її ефективність − викликають
у спеціалістів психологічної служби потребу у додаткових роз’ясненнях.
У
нормативно-правовому акті вищої юридичної сили, Законі України «Про освіту»[8],
зроблена спроба визначити статус практичних психологів, соціальних педагогів
системи освіти, поле та зміст діяльності практичних психологів, поле здійснення
та завдання соціально-педагогічного патронажу:
1. У системі освіти діє психологічна служба, положення про яку
затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Психологічне забезпечення освітнього процесу в закладах освіти здійснюють
практичні психологи.
2. Соціально-педагогічний патронаж у системі освіти сприяє
взаємодії закладів освіти, сім’ї і суспільства у вихованні здобувачів освіти,
їх адаптації до умов соціального середовища, забезпечує консультативну допомогу
батькам. Соціально-педагогічний патронаж здійснюється соціальними педагогами.
3. За своїм статусом практичні психологи та соціальні педагоги
закладів освіти належать до педагогічних працівників.
Незважаючи на визначення поля та
змісту діяльності практичних психологів «психологічне
забезпечення освітнього процесу в закладах освіти» у комунікативному просторі спеціалістів
психологічної служби (на семінарах, нарадах, у міжособистісному спілкуванні)
часто ставиться питання щодо місії та змісту діяльності практичних психологів в
умовах реформування освіти (упровадження Концепції Нової української школи,
інклюзії тощо).
Протягом 2018-2019 навчального року на базі Полтавського ОІППО пройшли
курси підвищення кваліфікації 133 працівники психологічної служби (3 групи
практичних психологів, 79 осіб; 2 групи соціальних педагогів, 54 особи). Вхідне
діагностування курсів підвищення кваліфікації виявило такі запити слухачів
курсів:
1. Роз’яснити: нові нормативно-правові
акти, що регулюють діяльність служби (суперечності у розпорядженнях); алгоритм
дій та повноважень з виявлення спеціалістами психологічної служби булінгу,
секстінгу; сутність, зміст, доцільність психологічної діагностики у закладі
освіти (наступність у роботі психологів ЗЗСО (ЗДО) та ІРЦ (які мають недоступні
для шкільних психологів методики); можливість (доцільність, правова
відповідальність) психодіагностики шкільним психологом без запитів клієнта;
предмет, об’єкт психодіагностики у НУШ); особливості проведення
внутріособистісної діагностики практичним психологом закладу освіти; межі
психологічного втручання у конфліктні ситуації; як сформувати довіру до
психолога у закладі освіти; особливості співпраці практичного психолога із
медичними працівниками, представниками поліції та інших служб, установ, організацій (у тому
числі у випадках, коли названі спеціалісти не зацікавлені у такій взаємодії);
роль та місце практичного психолога закладу освіти у запровадженні інклюзії (у тому числі, яким
чином розподілити (віднайти) час для виконання циклограми діяльності працівника
психологічної служби та надання корекційно-розвиткових, консультаційних послуг
дітям з особливими освітніми потребами, їх батькам); де знайти час у розкладі
уроків (середня школа передбачає 6-7
уроків у межах 5-денного робочого тижня) для здійснення видів роботи працівника
психологічної служби; яким чином організувати системну, ефективну роботу
практичного психолога, соціального педагога якщо він працює на 0,5 або на 0,25
ставки? Зміст та межі повноважень працівника психологічної служби системи
освіти із сім’ями, що потрапили у скрутні життєві обставини (відвідування сімей
вдома, організація роботи у випадках відсутності запиту від батьків).
2. Провести лекції з питань:
емоційного інтелекту; аутизму; сексуальної освіти; дискалькулії; психологічного
консультування сімей, у яких є діти з особливостями розвитку; емоційного
вигорання; нормативно-правового забезпечення з питань захисту працівника
психологічної служби від неадекватних розпоряджень, звернень (вирішити проблему
правопорушень, суїцидів, злочинності, неслухняності тощо); формування
працівником психологічної служби ціннісних орієнтацій учнів.
3. Надати методичні рекомендації
з питань: написання практичним психологом психолого-педагогічної
характеристики на учня (у тому числі роз’яснити правові аспекти надання різного
типу довідок, що вимагаються адміністрацією закладу освіти, прокуратурою,
іншими представниками громадськості); ролі працівника психологічної служби у
НУШ (чи проводити психодіагностику готовності дітей до школи); профілактики
булінгу, домашнього насилля (межі втручання шкільного психолога, соціального
педагога у сім’ю); роботи психолога із залежностями;
особливостей ведення документації працівника психологічної служби щодо дітей з
особливими потребами; ведення номенклатури справ працівниками психологічної
служби.
Однією із причин такої різнопланової низки заявлених проблем є те, що
незважаючи на зміст статті 76 у Законі України «Про освіту», методичні
рекомендації, науково-методичні видання, виступи керівників психологічної
служби та системи освіти України на найвищих рівнях, експертів різних галузей
містять більш широке бачення завдань практичних психологів, аніж психологічне
забезпечення освітнього процесу у закладах освіти. У
Інформаційно-статистичному бюлетені результатів діяльності галузі освіти у
2017/2018 н. р. Освіта в Україні: базові індикатори[9] зазначено, що «Основна увага у розбудові траєкторії розвитку
служби приділяється питанню формування професійної компетентності у практичних
психологів та соціальних педагогів, готовності до виконання не лише
функціональних завдань, а й надання комплексу актуальних послуг, яких
потребують учасники освітнього процесу: учні, батьки, педагогічні працівники,
представники громадськості. Досягнення високої якості освіти безпосередньо
пов’язане з реалізацією таких
психологічних категорій як розвиток, самореалізація, самоповага, здоров’я,
адаптивність, самооцінка». Методичні рекомендації[10] [11] містять наступні завдання
для працівників психологічної служби:
профілактика стресових і пост стресових станів, пов’язаних із
природними та технічними катастрофами;
попередження виникнення надмірної психологічної напруги в суспільстві,
що переживає кризові явища (економічні та політичні кризи, міжетнічні,
міжконфесійні конфлікти тощо);
робота з попередження відхилень у психічному розвитку дитини, які
пов’язані із сімейними проблемами;
профілактика девіантної поведінки молоді (правопорушення, пияцтво,
наркоманія, токсикоманія) тощо;
надання екстреної, короткострокової і пролонгованої психологічної
допомоги у випадках психотравми та інші.
Артикуляція таких
завдань на різних рівнях, у медіа просторі формує у керівників освітою, батьків
неадекватних вимог та уявлень про можливості, діяльність та специфіку
психологічного забезпечення освітнього процесу. Нерозуміння адміністрацією освітніх закладів,
педагогічними працівниками, батьками (опікунами) сутності роботи психолога та
соціального педагога, породжує проблему дублювання окремих видів роботи різними
спеціалістами (класними керівниками, організаторами позакласної роботи,
заступниками з виховної роботи, психологами, соціальними педагогами).
Реалізація
вищеназваних завдань практичними психологами, соціальними педагогами в умовах
освітнього закладу (юридична особа публічного чи приватного права, основним
видом діяльності якої є освітня діяльність) є проблематичною, оскільки такі
завдання виходять за межі закладу освіти та, зокрема, освітнього процесу (система науково-методичних і
педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та
застосування її компетентностей[12]).
Освітній процес у закладах освіти передбачає
науково-методичні і педагогічні заходи, звідси, перед практичними психологами
постає завдання здійснювати психологічне забезпечення таких заходів.
Розпорядчі документи в Україні
пояснюють термін «психологічне забезпечення» як комплекс психодіагностичних,
психоформуючих, психопрофілактичних і психокорекційних заходів, спрямованих на
вивчення, формування та розвиток в особового складу Національної гвардії
України професійно важливих психічних якостей, підтримання та відновлення
оптимальних психічних станів, необхідних для успішного виконання
службово-бойових завдань, збереження високого рівня психологічної безпеки та
психологічного стану, запобігання виникненню професійної деформації[13]; комплекс
психодіагностичних, психопрофілактичних і психокорекційних заходів, спрямованих
на вивчення, формування та розвиток в осіб рядового і начальницького складу,
рятувальників та працівників професійно важливих психологічних якостей,
підтримання позитивних психічних станів, необхідних для успішного виконання
завдань за призначенням та збереження високого рівня психологічної безпеки[14]. У термінах, що
зустрічаються у розпорядчих документах України не знаходимо визначення
«психологічне забезпечення освітнього
процесу».
Останні нормативно-правові акти, що регулюють діяльність
психологічної служби системи освіти містять термін «психологічне забезпечення освітнього
процесу», натомість попереднього − «психологічний супровід навчально-виховного
процесу». Термінологія передбачає суттєві зміни парадигми діяльності психологів,
соціальних педагогів системи освіти: наявність запиту учасників освітнього
процесу на надання психологічної допомоги; дозволу на психодіагностичне
обстеження особистості та подальше використання інформації особистісного
характеру (дотримання Закону України «Про захист персональних даних» (статті 9, 10, 24);
Конституції України, розділу ІІ «Права, свободи та обов’язки людини і
громадянина» (ст. 32));
акцент власне на психологічному забезпеченні освітнього процесу, а не окремої особистості. Беззаперечно,
важливим є допомога у визначенні індивідуальної траєкторії розвитку кожної
дитини у закладі освіти, проте таке завдання навряд чи є реальним для
виконання. Важливими проблемами,
що потребують філософського, нормативно-правового, методичного врегулювання, є
можливість (доцільність) надання психотерапевтичних та корекційно-розвиткових
послуг у рамках психологічного забезпечення освітнього процесу, наступність у роботі психологів ІРЦ та ЗДО,
ЗЗСО.
Підсумовуючи, проблемами
діяльності практичних психологів та соціальних педагогів в умовах запровадження
нової української школи є:
- Розширення завдань працівників психологічної служби
без попереднього аналізу можливостей для їх реалізації. Суперечності у
трактуванні завдань працівників психологічної служби у нормативно-правових
документах, наукових виданнях, методичних рекомендації.
- Відсутність у нормативно-правових актах України роз’яснення
термінів «психологічне забезпечення освітнього процесу» та
«соціально-педагогічний патронаж», що призводить до різного трактування та
розуміння сутності роботи практичного психолога, соціального педагога у
закладах освіти, що реалізують Концепцію нової української школи.
- Відсутність чітко визначеного часу (місця, «ніші») у
розкладі освітнього процесу для здійснення практичним психологом, соціальним
педагогом видів робіт: психодіагностика, діагностика, запровадження
корекційно-розвиткових програм, проведення просвітницької роботи тощо;
- Відсутність чіткого визначення «психологічне забезпечення освітнього
процесу», «соціально-педагогічний патронаж» (змісту роботи спеціалістів) та
відповідного розрахунку кількості учасників освітнього процесу на ставку
спеціаліста.
- Неналежна підготовка вищими навчальними
закладами психологів, соціальних педагогів до практичної діяльності у освітніх закладах. Серед завдань, що постають
з розпорядчих документів, методичних рекомендацій перед шкільними психологами −
низка психотерапевтичного характеру, а
психодіагностика практичного психолога у закладах освіти має відмінності
від наукової дослідницької діагностики.
- Невідповідність
запитів учасників освітнього процесу паспорту спеціальності «Психологія», «Соціальна
педагогіка». Відсутність механізмів контролю у освітньому закладі за виконанням
адміністрацією, класними керівниками, учителями рекомендацій практичного
психолога, соціального педагога. З одного боку практичний психолог, соціальний
педагог мають захищати права та потреби неповнолітніх, проте, адміністративних
важелів та конкретних механізмів реалізації захисної функції спеціалісти
психологічної служби не мають. Особливо гостро ця проблема проявляється у
освітніх закладах з авторитарним стилем управління.
- Відсутність конкретних протоколів дій (алгоритму, покрокових дій,
валідних, надійних відповідно до соціокультурного простору методик) спеціаліста
психологічної служби у ситуації суїцидальної поведінки дитини, булінгу,
конфліктів.
- Психодіагностичні методики
знаходяться у вільному доступі, що перешкоджає чистоті та надійності
дослідження. Відсутність алгоритмів наступності у роботі практичних психологів
ЗЗСО (ЗДО) з психологами ІРЦ (які забезпечені сучасними психодіагностичними
методиками).
- Порушення визначених на державному рівні механізмів співпраці
соціального педагога (який представляє освітній заклад) з державними органами, установами, громадськими
організаціями. Делегування соціальним педагогам, практичним психологам
освітнього закладу функцій спеціалістів
інших органів та установ (намагання залучати у робочий час практичних
психологів для роботи у військових комісаріатах; примус спеціалістів
психологічної служби здійснювати акти обстеження житлово-побутових умов
проживання дітей без представників соціальних служб; «шукати» учнів, які не
прийшли до школи на території села тощо).
- Відсутність часу у розкладі
освітнього процесу для роботи працівника психологічної служби із
учасниками освітнього процесу.
На вирішення
проблем рекомендовано:
Керівникам закладів освіти
1.
Виконати
у повній мірі наказу ДОН Полтавської ОДА від 22.12.2018 № 466 «Про апробацію нової документації практичних психологів і соціальних
педагогів у системі освіти». Винести на обговорення педагогічних
нарад завдань, які має вирішувати практичний психолог, соціальний педагог
відповідно до паспорту спеціальності «Психологія», «Соціальна педагогіка». Необхідно
врахувати рівень професійної підготовки спеціалістів, їх навантаження та наявність
інших фахівців у освітньому закладі. Важливим є відповідність завдань
працівника психологічної служби принципам Концепції Нової української школи.
2.
Провести
заходи з офіційного визначення (регламентування) часу, місця для виконання
практичним психологом, соціальним педагогом професійних завдань у закладі
освіти (запровадження корекційних програм для дітей, які того потребують;
проведення тренінгів; надання групових та індивідуальних консультацій;
спостереження за освітнім процесом, взаємодією учасників освітнього процесу з
метою професійного виявлення проблем, що потребують вирішення).
3.
Провести
заходи з облаштування робочих місць
спеціалістів психологічної служби відповідно до Положення про психологічний
кабінет дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів.
4.
Передбачити
у Планах роботи освітніх закладів (у розділі педагогічні ради) обговорення
результатів психологічних, соціологічних досліджень, які проводяться у
закладах, колегіального прийняття відповідних рішень на вирішення виявлених
проблем закладу та окремої дитини. На зміну «Штабам (дисциплінарним комісіям) з
профілактики правопорушень», які зберігаються у освітніх закладах як варіант
вирішення проблем виховання та передбачають наглядово-каральні методи впливу на
особистість, мають прийти психолого-педагогічні консиліуми.
5.
Визначити у кожному освітньому закладі, де працюють
психологи та соціальні педагоги, тимчасових
покрокових дій (протоколів діяльності) працівників психологічної служби у
ситуаціях: конфлікту, суїциду, неуспішності у навчанні тощо.
Працівникам психологічної служби
6.
План
роботи укладати після аналізу запитів від учасників освітнього процесу та
обговорення змісту плану з адміністрацією освітнього закладу. Керівник закладу освіти затверджує план
роботи працівника психологічної служби та несе відповідальність за його зміст
(відповідність «Паспорту спеціальності»). За потреби працівники центру практичної психології
Полтавського ОІППО надають методичну допомогу щодо формування річного плану
працівників психологічної служби та погоджують документ.
7.
Постійно
опрацьовувати та керуватися нормативно-правовими актами, що стосуються
діяльності психологічної служби у системі освіти.
8.
Консультувати
представників адміністрації, педагогічного колективу, батьків щодо критеріїв
психологічної безпеки у освітньому закладі. Концепція нової української школи
передбачає реалізацію дітьми з різними освітніми можливостями свого потенціалу.
Психологам важливо на перших етапах
переходу від радянської до демократичної школи проводити просвітницьку роботу
щодо:
- можливих наслідків для психіки дітей
проведення конкурсів, у яких порівнюються особистості, цінності,
інтелектуальний потенціал;
- особливостей впливу на психіку дітей та
батьків оцінок (навчання педагогів особливостей оцінювання досягнень учнів
(дітей), при цьому підтримуючи, «нарощуючи» їх потенціал);
- впливу на дітей особистісних особливостей
учителя (його темпераменту, звичок, цінностей);
- недопущення «навішування» на дітей ярликів
шляхом зарахування їх до «груп ризику» (зміст цього терміну є дискусійним).
9.
Провести
навчання педагогів використовувати у своїй діяльності методів практичної
психології: проведення вранішніх Кіл спілкування; стільчика, на якому діти
презентують досягнення; техніки «Я-повідомлення» тощо.
10.
За умови
неповного навантаження спеціаліста психологічної служби, за погодженням з
адміністрацією, працівник обирає окремі види роботи (консультування, просвіта,
корекційно-розвиткова робота тощо) відповідно до типу освітнього закладу та
запитів учасників освітнього процесу і веде тільки відповідні форми
документації.
11.
При проведенні психодіагностичних,
соціологічних досліджень спеціалістам обирати методики відповідно до
психометричних даних.
Методистам з психологічної
служби (директорам, завідувачам центрів психології)
12.
Створити
умови для усунення недоліків вищої освіти при підготовці працівників
психологічної служби: організувати як на рівні районів так і на рівні області
постійно діючих супервізійних, інтервізійних груп, тренінгів, із залученням
фахівців у тому числі з-поза меж області. Таке навчання має передбачати
спеціалізацію: психологічне забезпечення інклюзивної освіти, психологічного
супроводу у подоланні шкільної неуспішності, психологічна підтримка педагогів у
ситуації невизначеності тощо.
13.
Методистам
методичних кабінетів, які опікуються двома і більше напрямами (забезпечення
шкіл підручниками, інклюзія, початкове навчання та інше) передбачати діяльність
щодо методичного забезпечення практичних психологів, соціальних педагогів
освітніх закладів у плані роботи методичного кабінету (центру). Рекомендовано
витяг із плану подати для узагальнення до центру психології Полтавського ОІППО.
14.
Регулярно
ініціювати проведення міжвідомчих нарад, круглих столів з метою обговорення
чітких завдань спеціалістів щодо конкретних ситуацій. Важливим є налагодження
співпраці шкільних психологів з психологами ІРЦ. Такі заходи, як підтверджує практика, є
дієвими та реалізують визначені на державному рівні механізми співпраці
(алгоритми взаємодії) працівників психологічної служби у системі освіти та
інших органів і служб у справах дітей.
3. Про стан та завдання психологічного забезпечення освітнього процесу в умовах інклюзивної освіти в закладах освіти Полтавської області
Відповідно Закону України «Про освіту» в
закладах освіти надаються психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові
послуги (допомога) особам з особливими освітніми потребами. «Психолого-педагогічні
послуги – це комплексна система заходів з організації освітнього процесу та
розвитку особи з особливими освітніми потребами, що передбачені індивідуальною
програмою розвитку та надаються педагогічними працівниками закладів освіти,
реабілітаційних установ системи охорони здоров'я, соціального захисту,
фахівцями інклюзивно-ресурсного центру. Корекційно-розвиткові послуги
(допомога) – це комплексна система заходів супроводження особи з особливими
освітніми потребами у процесі навчання, що спрямовані на корекцію порушень
шляхом розвитку особистості, її пізнавальної діяльності, емоційно-вольової
сфери та мовлення»[15]
Протягом 2018-2019 навчального року в
закладах освіти Полтавської області психологічне забезпечення освітнього
процесу в умовах інклюзивного навчання
здійснювали 30 практичних психологів у закладах дошкільної освіти та у 172 − у
закладах загальної середньої освіти. 12,4 % закладів загальної
середньої освіти з інклюзивними класами в області не забезпечені практичними
психологами (24 заклади зі 193). Водночас, в окремих закладах освіти введені
додаткові ставки фахівців, що дозволяє якісніше надавати дитині з ООП психологічні корекційно-розвиткові послуги, передбачені
її індивідуальною програмою розвитку. Зокрема, у Гребінківській ОТГ (1 заклад /
2 фахівця), Машівській ОТГ (2 заклади / 3 фахівця), Пирятинській ОТГ (3 заклади
/ 4 фахівця).
Заслуговує
на особливу увагу ситуація з психологічним забезпеченням дітей у закладах
дошкільної освіти, у яких виховуються діти з ООП – саме цей вік
передбачає основні сенситивні періоди
емоційної сфери, формуються пізнавальні процеси, навички комунікації. Особливо
необхідним є надання ранніх психолого-педагогічних послуг сім’ї з дитиною, що має інвалідність, порушення розвитку чи ризик їх
виникнення у віці від 0 до 4-х років.
На
базі 37 ЗДО (з 531 ЗДО області) за даними з
районів (міст, ОТГ) функціонує 41 інклюзивна група (65 дітей з ООП), 30 практичних
психологів здійснюють психологічний супровід учасників освітнього процесу.
Дані щодо кількості закладів освіти з
інклюзивними групами і класами для навчання осіб з ООП у 2018-2019 н.р. та
наявність практичних психологів у цих закладах представлені в таблиці 3[16].
Таблиця 3
Дані щодо
кількості забезпеченості закладів освіти з інклюзивними групами і класами
фахівцями практичної психології
Заклади
дошкільної освіти
|
Заклади
загальної середньої освіти
|
||||||
к-сть
закладів
|
к-сть
інклюзивних груп
|
к-сть
осіб з ООП
|
к-сть
практичних психологів
|
к-сть
закладів
|
к-сть
інклюзивних класів
|
к-сть
осіб з ООП
|
к-сть
практичних
психологів
|
37
|
41
|
65
|
30
|
193
|
413
|
567
|
172
|
Дані про міста (райони, ОТГ), у яких у
найбільш повній мірі реалізується право дітей на психологічне забезпечення
інклюзивної форми навчання у таблиці 4.
Таблиця 4
Дані про міста
(райони, ОТГ), у яких ЗЗСО та ЗДО, що мають інклюзивну форму навчання, найкраще
забезпечені посадами практичних психологів
Місто/район/ОТГ
|
К-сть закладів
|
К-сть класів
|
К-сть осіб з ООП
|
К-сть ПП
|
Полтава
|
14
|
61
|
104
|
14
|
Кременчук
|
12
|
31
|
64
|
12
|
Карлівський (р-н)
|
10
|
30
|
38
|
8
|
Кобеляцький (р-н)
|
9
|
15
|
15
|
9
|
Кременчуцький (р-н)
|
6
|
12
|
14
|
|
Хорольському (р-н)
|
7
|
9
|
15
|
|
Гадяцькому (р-н)
|
6
|
9
|
17
|
|
Засульська ОТГ
|
4
|
8
|
10
|
4
|
Піщанська ОТГ
|
5
|
8
|
10
|
5
|
Решетилівська ОТГ
|
5
|
7
|
10
|
1
|
Протягом 2018-2019 н.р. працівниками психологічної
служби надано 2816 консультацій батькам, педагогам, дітям, на звернення з
питань психологічного супроводу дітей з ООП в умовах інклюзивної освіти (діаграма
1).
Діаграма 1
Дані про
кількість наданих консультацій учасникам освітнього процесу з питань навчання
та виховання дітей з ООП

Як видно з діаграми 1, батьки та педагоги майже в однаковій мірі
потребують психологічної допомоги та підтримки в умовах інклюзивної освіти. І
батьки, і педагоги проходять адаптацію до нових нестандартних умов та завдань
освітнього процесу, потребують набуття нових спеціальних знань та педагогічних
навичок, розширення комунікативних умінь, розвитку власної емоційної
компетентності.
Актуальні завдання практичних психологів та соціальних педагогів
закладів освіти всіх типів в умовах
інклюзивної освіти у 2019-2020 н.р.:
з педагогами
|
·
формування позитивного ставлення до системи інклюзивного
навчання
як до закономірного та прогресивного етапу в розвитку системи освіти;
·
підвищення
рівня обізнаності щодо особливостей психологічного розвитку дітей з ООП та
специфіки індивідуалізації процесу їх навчання та виховання, відповідно до нозологій;
·
сприяння
встановленню взаємодії у системі «педагог – батьки дитини з ООП» на основі
взаємоприйняття, довіри, спільної потреби;
·
допомога
у визначенні сильних сторін дітей з ООП, ресурсів дитини для планування
ефективного освітнього та корекційно-розвиткового процесу;
·
допомога
у визначенні педагогами їх особистісних та професійних ресурсів для адаптації
до вимог інклюзивної освіти;
·
профілактика
емоційного вигорання педагогічних працівників, які працюють з дітьми з ООП.
|
з батьками дітей
з ООП
|
·
сприяння формуванню психологічної адаптації батьків до умов
навчання та системи інклюзивного навчання;
·
психологічне
консультування батьків, що виховують дітей з ООП, з урахуванням особливостей
прийняття та розуміння батьками особливостей своєї дитини;
·
підвищення
обізнаності щодо особливостей психологічного розвитку їх дітей з ООП,
специфіки індивідуалізації процесу їх навчання та виховання, відповідно до нозологій;
·
допомога
у визначенні сильних сторін, ресурсів дитини для нормалізації стилю виховання
в родині з урахуванням можливостей і потреб дитини;
·
допомога батькам у розвитку емоційно-вольової
сфери дитини, ефективних моделей взаємодії з урахуванням особливостей дитини.
|
з іншими батьками (учасниками освітнього процесу)
|
·
просвітницька
робота щодо формування позитивних
соціально-психологічній умов для адаптації всіх учасників освітнього процесу
до системи інклюзивного навчання;
·
формування ставлення до інклюзії як до закономірного та прогресивного етапу в
розвитку системи освіти;
·
підвищення
рівня обізнаності щодо особливостей інклюзивного середовища, його переваг для
забезпечення потреб та прав всіх дітей, з урахуванням їх індивідуальних особливостей.
|
з дітьми з ООП
|
· участь у складанні ІПР дитини на підставі
висновку ІРЦ про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини (як постійний учасник команди
психолого-педагогічного супроводу дитини закладу дошкільної, загальної
середньої освіти);
· проведення корекційно-розвиткових занять з
дітьми, відповідно до ІПР;
· моніторинг розвитку дитини;
· інформування громадськості ( у тому числі
учасників освітнього процесу) про права і свободи дитини з ООП в умовах
закладу освіти та під час перебування дитини в сім’ї;
· спостереження та надання рекомендацій з
питань адаптації дитини до нових умов навчання та соціалізації у колективі
однолітків, нових дорослих;
· інформування дитини з ООП та її батьків про
інфраструктуру позашкільних (інших) закладів у мікрорайоні, місті, селі,
сприяння участі дитини в гуртках, секціях з урахуванням її можливостей.
|
з іншими дітьми
|
· проведення групових, індивідуальних занять з
налагодження здорової комунікації у дитячих колективах;
· формування у дітей уявлення про індивідуальні
особливості, відмінності між людьми, розуміння та прийняття індивідуальних
потреб своїх та інших дітей;
· розвиток у дітей емпатії як основи
толерантного ставлення до потреб інших людей;
· пояснення дітям
причини особливостей відмінностей між зовнішністю та поведінкою різних людей,
за потреби, допомога у вирішенні окремих проблем;
· моніторинг безпечних умов в закладі освіти
для всіх дітей, спостереження за рівнем напруженості та тривожності в
колективі дітей та у окремих емоційно вразливих дітей;
· попередження
явищ булінгу щодо дітей з ООП.
|
Психологічне забезпечення освітнього процесу в умовах інклюзивної
освіти потребує від фахівців психологічної служби насамперед усвідомленого
ставлення до особливостей професійної діяльності в нових умовах, осмислення та
аналізу власних професійних компетентностей, здатності до самоосвіти. Важливим
є усвідомлення місії працівників психологічної служби з питань психологічного
забезпечення та соціально-педагогічного патронажу інклюзивної освіти. У таблиці
5 пропонуємо систематизовані посилання на інформаційно-методичні
ресурси з вирішення таких завдань.
Таблиця 5
Систематизовані посилання на інформаційно-методичні
ресурси з питань психологічного забезпечення та соціально-педагогічного
патронажу інклюзивної освіти
Всеукраїнський
фонд «Крок за кроком»
|
||
Розділ «Інклюзивна освіта»
|
||
Розділ
«Е-Бібліотека. Інклюзивна освіта. Видання»
|
||
Розділ «Відеоматеріали»
|
||
Розділ «Інформаційні листівки для батьків»
|
||
Державна наукова
установа «Інститут модернізації змісту освіти»
|
||
Інформаційна база
професійного інструментарію фахівців психологічної служби у системі освіти
України
|
||
Інститут спеціальної педагогіки
і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України
|
||
Комплект
корекційно-розвивальних програм для дітей з особливими
освітніми потребами (з порушеннями зору; з порушеннями слуху; із затримкою
психічного розвитку; з порушеннями інтелектуального розвитку), 2018 р.
|
||
ПОІППО
|
||
Диниско О. А. Формування
соціально-психологічних умов для успішної адаптації дітей з особливими
освітніми потребами у освітніх закладах. Профілактична програма / автор О. А. Диниско. – Горішні Плавні, 2018. – 68 с.[17]
|
||
Каталог корекційно-розвивальних, просвітницьких
програм, затверджених експертною комісією ЦППСР ПОІППО
|
||
Нормативно-правова
база
|
||
Розробка
та реалізація корекційно-розвиткових програм в роботі з дітьми з особливими
освітніми потребами працівниками психологічної служби закладів освіти
Полтавської області: методичні рекомендації / упор. – О. М. Самойлюк. –
Електронне видання. – Полтава : ПОІППО, 2019. 20 с.
|
||
Український науково-методичний центр практичної психології і
соціальної роботи
|
||
Психологічний
супровід інклюзивної освіти : [метод. рек] / автор. кол. за заг. ред. А. Г.
Обухівська. – Київ : УНМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2017. –
92 с.
|
||
Соціально-реабілітаційні
і навчальні програми в роботі інклюзивно-ресурсних центрів із сім’єю :
[метод. рек.] / Т. В. Жук, О. Г. Задорожна А. В. Замша, Т. Д. Ілляшенко, Т.
М. Костенко, А. Г. Обухівська, Г. В. Якимчук ; за ред. А. Г. Обухівської. –
Київ : УНМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2018. – 208 с.
|
|
|
Інше
|
||
Буковська О. О. Напрямки
психологічної допомоги сім’ям, які виховують дитину з особливими потребами / О. О. Буковська // Вісник Чернігівського національного педагогічного
університету. Сер. : Психологічні науки. - 2013. - Вип. 114. -
С. 12-16.
|
|
|
Педагогічна
майстерність сучасного вчителя: теорія і практика: Підручник за
кредитно-модульною технологією навчання для бакалаврів / Бєльчева Т.Ф., Ізбаш
С.С., Елькін М.В. [та ін.]. – 2-ге вид. – Мелітополь: ТОВ «Видавничий будинок
ММД», 2012. – 364 с. – С. 210-213. (Тема 14. Технологія організації
педагогічної взаємодії в процесі індивідуальної бесіди. 14.2. Методика
контактної взаємодії)
|
|
|
Специфіка педагогічної роботи в умовах інклюзії відрізняється значними
психоемоційними витратами спеціалістів. Тому практичним психологам, соціальним
педагогам та іншим педагогічним працівникам необхідно опанувати техніки й
прийоми саморегуляції емоційних станів та відновлення власних ресурсів.
Ефективною умовою збереження
психоемоційного стану педагогічних працівників в умовах невизначеності є
правова компетентність, обізнаність з нормативно-правовими документами, які
регулюють їх педагогічне навантаження та відповідальність.
Таблиця 6
Аналіз нормативно-правових
документів, що регулює діяльність працівників психологічної служби в умовах
інклюзивної освіти
Назва документу
|
Позиції у документі, що є важливими для
працівників психологічної служби у системі освіти
|
Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII, стаття
20
|
Визначення понять «психолого-педагогічні» та «корекційно-розвиткові
послуги (допомога)» особам з особливими освітніми потребами
|
Постанова Кабінету Міністрів України
від 14 лютого 2017 р. № 88 «Про затвердження Порядку та умов надання
субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної
підтримки особам з особливими освітніми потребами» {Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 863 від 15.11.2017, № 88 від 21.02.2018, № 129 від 27.02.2019}
|
- Примірний перелік додаткових психолого-педагогічних і
корекційно-розвиткових занять (послуг) для осіб з особливими освітніми потребами
у закладах освіти (Додаток
1 до Порядку та умов)
- Перелік фахівців, які проводять (надають) додаткові
психолого-педагогічні і корекційно-розвиткові заняття (послуги) з особами з
особливими освітніми потребами у закладах освіти (Додаток 5 до Порядку та умов).
- Порядок оплати видатків на проведення (надання) додаткових
психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять (послуг), що визначені
індивідуальною програмою розвитку, особам з особливими освітніми потребами,
які здобувають освіту в інклюзивних класах (групах) закладів дошкільної та
загальної середньої освіти.
|
Наказ МОН України від 22.05.2018 №509 «Про затвердження Положення про психологічну службу
у системі освіти України»
|
Завдання
практичного психолога закладу та/або установи
освіти (здійснює, бере участь, сприяє). В т.ч. бере участь в «розробці та впровадженні розвивальних, корекційних програм, посiбників,
методичних рекомендацiй, планів освітньої дiяльностi з урахуванням
індивідуальних, гендерних, вікових особливостей здобувачів освіти, а також
для осіб, які перебувають на індивідуальній та інклюзивній формі навчання»
(розділ ІІ, п.14)
Функції психологічної служби, в т.ч. корекційно-розвиткову (розділ
ІІІ, п.2)
|
Лист МОН
молоді та спорту України від 02.01.2013 №1/9-1 «Про визначення завдань працівників психологічної служби
системи освіти в умовах інклюзивного навчання»
|
Завдання працівників психологічної
служби системи освіти в умовах інклюзивного навчання (практичного
психолога, соціального педагога, керівника психологічною службою міста, району,
ОТГ).
|
Лист МОН молоді та спорту України від 26.07.2012р. №1/9-529 «Про організацію психологічного і соціального
супроводу в умовах інклюзивного навчання»
|
Особливості організації психологічного і
соціального супроводу в умовах інклюзивного навчання
|
Методистам психологічних служб міст, районів, ОТГ з метою супроводу
працівників психологічної служби, які здійснюють психологічне забезпечення
інклюзивної освіти, рекомендується у 2019-2020 н.р.:
·
ознайомити
та опрацювати разом з фахівцями нормативно-правову документацію, що регулює їх діяльність
відповідно до потреб, визначених самими фахівцями (з метою підвищення правової
грамотності працівників та здатності до самоорганізації та регуляції
професійної діяльності з опорою на нормативні документи);
·
організувати роботу інтервізійних груп для практичних
психологів на базі міст, районів, ОТГ. Ведучим групи може бути досвідчений
фахівець, який сам брав участь в роботі інтервізійної групи, володіє методом
проведення інтервізії. Для районів, ОТГ з недостатньою забезпеченістю
фахівцями, доцільним буде об’єднання в одну інтервізійну групу фахівців
суміжних районів, ОТГ, за домовленістю;
·
запровадити
консультаційні зустрічі практичних психологів закладів освіти та ІРЦ з метою
фахового обговорення динаміки психічного розвитку дітей з ООП за результатами
корекційно-розвиткової роботи за визначеними у ІПР, відповідно до рекомендацій
ІРЦ напрямками;
·
організувати
діяльність методичних об’єднань за темами, відповідно до запитів фахівців та завдань психологічного
супроводу та соціально-педагогічнго патронажу;
·
надавати
експертні, корегувальні послуги при розробці та оформленні практичними
психологами, соціальними педагогами корекційно-розвиткових, інших програм для
роботи з дітьми з ООП (батьками, опікунами, педагогами що навчають та виховують
таких дітей);
·
забезпечити
участь фахівців психологічної служби у заходах обласного та всеукраїнського
рівнів з питань роботи з дітьми з ООП.
4. Перелік нормативно-правових документів, з питань регулювання діяльності працівників психологічної служби
4.1. Документи, що перебувають на контролі та передбачають звітування протягом 2019-2020 н.р.
– Національний план дій з виконання рекомендацій,
викладених у заключних зауваженнях Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо
жінок до восьмої періодичної доповіді України про виконання Конвенції про
ліквідацію всіх форм дискримінації щодо
жінок на період до 2021 року (Постанова КМУ від 05.09.2018 № 634-р);
– План заходів з реалізації Стратегії інтеграції
внутрішньо переміщених осіб та впровадження довгострокових рішень щодо
внутрішнього переміщення на період до 2020 року (Розпорядження КМУ від 21.11.2018 року № 944-р.);
− Про апробацію нової документації практичних психологів і соціальних
педагогів у системі освіти (наказ ДОН Полтавської ОДА від 22.12.2018 № 466);
– Про затвердження Державної соціальної програми
«Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на
період до 2021 року (Постанова КМУ від 30.05.2018 № 453);
– Про затвердження Державної цільової програми з
фізичної, медичної, психологічної реабілітації і соціальної та професійної
реадаптації учасників антитерористичної операції та осіб, які брали участь у
здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і
стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській
областях, забезпечення їх здійснення, на період до 2022 року (Постанова КМУ від 5.12.2018 № 1021);
− Про затвердження Національного плану дій з виконання
резолюції Ради Безпеки ООН «Жінки, мир, безпека» на період до 2020 року (Розпорядження КМУ від 24.02.2016);
− Про затвердження плану заходів Міністерства освіти і науки України щодо
реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської
національної меншини на період до 2020 р. (наказ МОН України від 21.12.2015 № 1327);
− Про затвердження плану заходів на 2019-2020 роки з реалізації Стратегії
державної політики щодо наркотиків на період до 2020 року (Розпорядження КМУ
від 6.02.2019 № 56-р);
−
Про
проведення Всеукраїнського конкурсу авторських програм практичних психологів і
соціальних педагогів «Нові технології у новій українській школі» у номінації
«Корекційно-розвиткові програми» (наказ МОН України від 02.08.2019 № 1025).
4.2. Документи щодо профілактики домашнього насилля, булінгу
− Деякі
питання щодо створення у 2019/2020 н.р. безпечного освітнього середовища,
формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок (лист МОН
від 27.06.2019 № 1/9-414).
– Закон України «Про внесення змін до деяких
законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» (Відомості
Верховної Ради (ВВР), 2019, № 5, ст. 33);
– Закон України «Про запобігання та протидію
домашньому насильству» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2018, № 5, ст. 35);
− Інформаційні матеріали щодо створення безпечного
освітнього середовища, формування в дітей та учнівської молоді ціннісних
життєвих навичок у 2019-2020 н.р. (лист МОН України
від 27.06.2019 № 1/9-414);
− Методичні рекомендації щодо запобігання та протидії
насильству (лист МОН України від 18.05.2018 № 1/11-5480);
− Про перелік діагностичних
методик щодо виявлення та протидії домашньому насильству відносно дітей (лист
МОН від 30.10.2018 № 1/9-656).
4.3. Документи з питань організації професійної діяльності працівників психологічної служби
– Закон
України «Про освіту» (Відомості
Верховної Ради (ВВР), 2017, № 38-39, ст.380);
– Закон
України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо
переміщених осіб (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, №
1, ст.1);
− Про
деякі питання організації навчання фахівців інклюзивно-ресурсних центрів (наказ
МОН України від 17.05.2019 № 671);
− Про затвердження плану заходів МОН України щодо
розвитку психологічної служби на період до 2020 (наказ МОН України від
08.08.2017 № 1127);
− Про затвердження Положення про Всеукраїнський конкурс авторських програм
практичних психологів і соціальних педагогів «Нові технології у новій школі
(наказ МОН України від
31.05.2018 № 555);
− Про перелік навчальної літератури, рекомендованої
Міністерства освіти і науки України для використання у закладах освіти (лист
МОН України від 12.11.2018 № 1/9-690);
− Про проведення Всеукраїнського конкурсу авторських
програм практичних психологів і соціальних педагогів «Нові технології у новій
школі» у номінації «Корекційно-розвиткові програми» (наказ МОН України від 02.08.2019
№ 1052);
− Про
типову документацію працівників психологічної служби у системі освіти України
(лист МОН України від 24.07.2019 № 1/9-477);
−
Щодо
курсів підвищення кваліфікації практичних психологів і соціальних педагогів у
2020 році (лист ІМЗО від 27.05.2019 № 22.1/10-2045).
4.4. Документи з питань забезпечення прав дітей
− Деякі питання соціального захисту дітей, які
перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть
загрожувати їх життю та здоров’ю (Постанова КМУ від 3 жовтня 2018 р. № 800);
− Порядок виявлення сімей (осіб), які перебувають у
складних життєвих обставинах, надання їм соціальних послуг та здійснення
соціального супроводу таких сімей (осіб) (Постанова КМУ від 21.11.2013 № 896);
− Про виконання протокольного рішення засідання Міжвідомчої комісії з
питань охорони дитинства та оновлення складу комісії (лист Мінсоцполітики
України від 12.12.2018 № 24376/0/2-18/55);
− Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів
соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих
обставинах (Постанова КМУ від 21.11.2013 № 895);
− Про затвердження форм обліку соціальної роботи з
сім’ями/особами, які перебувають у складних життєвих обставинах (наказ
Мінсоцполітики України від 13.07.2018 № 1005).
4.5. Щодо профілактики торгівлі людьми
– Про затвердження Державної
соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2020 року
(Постанова КМУ від 24.02.2016 року № 111);
− Про затвердження
плану заходів Міністерства освіти і науки щодо протидії торгівлі людьми на період
до 2020 року (наказ МОН України від 8.04.2016 р. № 405).
4.6. Щодо організації взаємодії суб’єктів із захисту дітей від домашнього насилля
– Закон
України «Про запобігання та протидію
домашньому насильству» ( (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2018, № 5, ст.35);
– Перелік навчальних і виховних
програм, з питань запобігання та протидії домашньому насильству, які
використовують працівники психологічної служби закладів освіти Полтавської
області (лист ПОІППО від
17.05.2019 № 01-22-707).
–
Про затвердження Методичних рекомендацій щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства
і взаємодії педагогічних працівників із іншими органами та службами (наказ МОН України від 02.10.2018 № 1047);
−
Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у
сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою
статі (Постанова КМУ від 22 серпня 2018 № 658);
Постанова Кабінетів Міністрів України від 3.10.2018 р.
№ 800 «Деякі питання соціального захисту дітей, які перебувають у складних
життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та
здоров’ю» заслуговує на особливе вивчення працівниками психологічної служби
системи освіти. Зазначеним нормативним документом
затверджений Порядок взаємодії органів влади, органів місцевого самоврядування,
закладів та установ під час забезпечення соціального захисту дітей, які
перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть
загрожувати їх життю та здоров’ю.
Передбачено організацію комплексних заходів щодо захисту прав та інтересів
дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які
постраждали від жорстокого поводження, дітей, яким загрожує небезпека, зміну
підходів до їх виявлення, ведення обліку та надання допомоги, а також уникнення
дублювання функцій залучених до цього суб’єктів, що сприятиме підвищенню
оперативності та якості відповідних заходів, їх спрямування на забезпечення
найкращих інтересів дітей.
З метою організації належного виконання Постанови КМУ від 3.10.2018 р. №
800 рекомендуємо:
- провести заходи із запрошенням служб, органів і установ, юристів, які
опікуються захистом прав дітей, по ознайомленню педагогічних працівників з
«Порядком взаємодії» з метою налагодження ефективної міждисциплінарної
взаємодії;
- на педагогічних радах провести обговорення термінів, що вживаються в
документі: «складні життєві обставини», «жорстоке поводження з дитиною»,
«загроза життю або здоров’ю дитини», «суб’єкти виявлення та/або організації
соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах»,
«міждисциплінарна команда».
- в роботі працівникам
психологічної служби використовувати «Технологію оцінки потреб дитини» з метою
проведення оцінки забезпеченості потреб дитини;
- в просвітницькій роботі з батьківською громадськістю провести заходи,
тематика яких спрямована на роз’яснення щодо необхідності забезпечення
безпечних умов утримання та виховання дітей в сім’ях.
Для забезпечення міжвідомчої співпраці щодо реалізації державної політики
у сфері запобігання та протидії домашньому і насильству за ознакою статі
працівникам психологічної служби системи освіти слід користуватися Постановою Кабінету Міністрів України від 22
серпня 2018 р. № 658 «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що
здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і
насильству за ознакою статі».
5. Перелік розділів на сторінці Центру практичної психології і соціальної роботи на сайті ПОІППО, що містять науково-методичні, регулюючі діяльність матеріали для працівників психологічної служби системи освіти Полтавської області
На сайті Полтавського ОІППО ім. М. В. Остроградського, на сторінках
Центру практичної психології і соціальної роботи розміщені матеріали для
використання в роботі у таких розділах:
Назва розділів
|
Режим
доступу
|
|
|
Експертна діяльність
|
|
Друковані праці центру практичної психології і
соціальної роботи ПОІППО
|
|
Методичне
забезпечення психологічного супроводу освітнього процесу у закладах освіти
інтернатного типу (включно спеціальних)
|
|
Методичне забезпечення діяльності закладів освіти з
проблем протидії торгівлі людьми
|
|
Методичні кейси ЦППСР
|
|
Бібліотека працівника
психологічної служби
|
|
Всеукраїнський конкурс авторських програм
практичних психологів і соціальних педагогів «Нові технології у новій школі»
|
|
Методичне забезпечення діяльності закладів освіти з
проблеми запобігання та протидії домашньому насильству
|
6. Про роботу експертної комісії при Центрі практичної психології і соціальної роботи ПОІППО
Протягом 2018-2019 навчального року експертною комісією при
Центрі практичної психології і соціальної роботи ПОІППО затверджено до використання в закладах освіти області 3 (три) програми:
- корекційно-розвиткова
програма «Розвиток пізнавальної та емоційно-вольової сфер дітей 1-4 класів з
особливими освітніми потребами»
(автор-укладач Берднікова В. П., практичний психолог Козельщинського ліцею Козельщинської селищної ради);
-
профілактична програма впровадження комплексу кінезіологічних вправ для
попередження труднощів у навчанні дітей 5-6 років в умовах закладу дошкільної
освіти (автор Родік Т. С., практичний
психолог центру розвитку дитини (ДНЗ) № 26 м . Кременчука);
- індивідуальна програма
корекційно-розвивальних занять для роботи з дитиною 4 класу із затримкою
психомоторного розвитку (автор-укладач Шпак Ю. П., практичний психолог
Лип’янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів).
Програми, розроблені соціальними педагогами, на розгляд експертної
комісії при ЦППСР не надходять вже протягом трьох навчальних років. Для
здійснення профілактичного напряму діяльності фахівцям необхідно мати авторську чи рекомендовану МОН України
програму.
З
метою надання методичної допомоги працівникам психологічної служби у системі
освіти щодо розробки корекційно-розвиткових програм та їх реалізації на
допомогу дітям з особливими освітніми потребами Центром практичної психології і
соціальної роботи ПОІППО підготовлені методичні рекомендації «Розробка та реалізація корекційно-розвиткових програм в роботі з дітьми з
особливими освітніми потребами працівниками психологічної служби закладів
освіти Полтавської області».
Режим
доступу: http://poippo.pl.ua/pidrozdily/tsentr-praktychnoi-psykholohii-i-sotsialnoi-roboty?id=844).
Звертаємо
увагу на необхідність доведення до відома працівників психологічної служби
закладів освіти даних методичних рекомендацій для належної організації корекційно-розвиткового
напряму роботи.
Нагадуємо, що у закладах освіти
дозволено використання професійного інструментарію фахівців психологічної
служби, який має відповідну експертну оцінку, рекомендований (затверджений)
Міністерством освіти і науки України, іншими державними установами, які
уповноважені з цього питання (наказ МОН України від 20.04.2001 р. № 330 «Про
затвердження Положення про експертизу психологічного і соціологічного
інструментарію, що застосовується в навчальних закладах Міністерства освіти і
науки України»).
Державною науковою установою
«Інститут модернізації змісту освіти»
сформована «Інформаційна база професійного інструментарію фахівців
психологічної служби у системі освіти України».
Режим доступу: https://imzo.gov.ua/psyholohichnyj-suprovid-ta-sotsialno-pedahohichna-robota/informatsijna-baza-psyholohiv-ta-sotsialnyh-pedahohi/
Каталог корекційно-розвивальних,
просвітницьких програм, затверджених експертною комісією ЦППСР ПОІППО протягом 2013-2018 р.р. до
використання працівниками психологічної
служби системи освіти Полтавської області, розміщений
на сторінках Центру практичної психології і соціальної роботи сайту ПОІППО.
Режим доступу: http://poippo.pl.ua/pidrozdily/tsentr-praktychnoi-psykholohii-i-sotsialnoi-roboty?id=598
7. Про особливості проведення та результати Всеукраїнського конкурсу авторських програм практичних психологів і соціальних педагогів «Нові технології у новій школі»
Протягом 2018-2019 навчального року розпочався
Всеукраїнський конкурс авторських програм практичних психологів і соціальних
педагогів «Нові технології у новій школі»[18] та триватиме чотири роки.
Метою конкурсу є виявлення та
поширення кращого досвіду, оптимізація інноваційної діяльності працівників
психологічної служби, підвищення професійної компетентності, якості програм,
реалізації творчого потенціалу, престижності професії практичних психологів та
соціальних педагогів.
Конкурс проводитиметься
щорічно на засадах відкритості, прозорості та гласності за однією номінацією,
визначеною організатором, у три етапи окремо для практичних психологів та
соціальних педагогів:
І етап – районний (міський) –
до грудня поточного року.
ІІ етап – обласний, Київський
та Севастопольський міський – до лютого наступного року.
ІІІ етап – фінальний – до
травня наступного року.
До участі в кожному наступному
етапі конкурсу допускаються переможці попереднього етапу з визначеної
номінації.
Номінацією в 2018-2019
навчального року були профілактичні
програми. До Центру практичної психології і соціальної
роботи ПОІППО надійшло 12 програм (11
програм практичних психологів та 1 програма соціального педагога) з міст:
Полтава, Кременчук, Горішні Плавні, Лубни; з районів: Кременчуцького,
Хорольського, Гребінківського; з ОТГ: Петрівсько-Роменської,
Опішнянської.
Переможцями на
обласному (ІІ етапі) конкурсу стали програми:
-
профілактична програма впровадження комплексу кінезіологічних вправ для
попередження труднощів у навчанні дітей 5-6 років в умовах закладу
дошкільної освіти практичного психолога Центру розвитку дитини (дошкільного навчального
закладу) № 26 Кременчуцької міської ради Полтавської області Родік Т. С.
(методист психологічної служби –
Зюман Л.В.);
-
профілактична програма «Формування соціально-психологічних умов для успішної
адаптації дітей з особливими освітніми потребами у освітніх закладах» практичного психолога дошкільного навчального
закладу «Золота рибка» м. Горішні Плавні Диниско О. А. (методист психологічної
служби – Полова Н. Б.).
Інформація про підсумки
ІІ обласного етапу Всеукраїнського конкурсу авторських програм практичних
психологів і соціальних педагогів «Нові технології у новій школі» у номінації
«Профілактичні програми» розміщені на сайті ПОІППО за посиланням:
Інформація про підсумки ІІІ фінального етапу
Всеукраїнського конкурсу авторських програм практичних
психологів і соціальних педагогів «Нові технології у новій школі» розміщено за
посиланням: https://imzo.gov.ua/vseukrains-kyy-konkurs-avtors-kykh-prohram-praktychnykh-psykholohiv-i-sotsial-nykh-pedahohiv-novi-tekhnolohii-u-noviy-shkoli/avtors-ki-prohramy/.
Номінацією 2019-2020
навчального року є корекційно-розвиткові програми – програми, спрямовані на
попередження та корегування проблем, труднощів, подолання шкідливих звичок,
негативних емоційних станів, усунення відхилень у психофізичному та
інтелектуальному розвитку і поведінці, подолання різних форм девіантної
поведінки, адаптацію до умов навчання і життєдіяльності тощо.
Критерії
оцінювання та вимоги до авторських програм Всеукраїнського конкурсу практичних
психологів і соціальних педагогів «Нові технології у новій школі» розміщені у
додатку 1, 3 до наказу МОН України від 31.05.2018 № 555 «Про затвердження
Положення про Всеукраїнський конкурс авторських програм практичних психологів і
соціальних педагогів «Нові технології у новій школі».
При
оформленні авторських програм необхідно враховувати рекомендації, підготовлені
за результатами ІІ (обласного) етапу конкурсу: лист ПОІППО від 18.02.2019 №
01-22/258 «Про
підсумки ІІ (у Полтавській області) етапу Всеукраїнського конкурсу авторських
програм практичних психологів і соціальних педагогів «Нові технології у новій
школі».
Режим доступу:
http://poippo.pl.ua/pidrozdily/2-i/1468-vseukrainskyi-konkurs-avtorskykh-prohram-praktychnykh-psykholohiv-i-sotsialnykh-pedahohiv-novi-tekhnolohii-u-novii-shkoli
Методистам
психологічної служби районних (міських) методичних центрів/кабінетів, управлінь
(відділів) освіти, об’єднаних територіальних громад здійснювати методичний
супровід по підготовці авторських програм практичних психологів, соціальних
педагогів для участі в Всеукраїнському конкурсі.
[1] Нормативна потреба закладів освіти у ставках спеціалістів психологічної служби
обчислюється відповідно до наказу МОН України від 03.07.2017 № 948, який не
визначає у повній мірі нормативи чисельності ПП, СП у навчально-виховних
комплексах, філіях та опорних закладах, професійно-технічних, вищих I-II рівнів
акредитації, спеціалізованих спортивного профілю закладах освіти. Стаття 26
Закону України «Про освіту» передбачає визначення потреби у посадах педагогічних
та інших працівників у закладах освіти керівниками закладів освіти.
[2] % від потреби
[3] Про пріоритетні напрями роботи психологічної служби у
системі освіти на 2019-2020н.р. (лист МОН України від 18.07.2019 № 1/9-462).
[4] Про аналітичну довідку щодо діяльності психологічної
служби у системі освіти Полтавської області у 2018-2019 н.р. (лист ДОН від
07.06.2019 № 923/01-22).
[5] Про внесення змін до деяких наказів Міністерства освіти і
науки України і Міністерства освіти і науки молоді та спорту України (наказ МОН
України від 03.07.2017 № 948). Електронний реєстр доступу: https://imzo.gov.ua/2017/07/03/nakaz-mon-ukrajiny-vid-03-07-2017-948-zarejestrovano-v-ministerstvi-yustytsiji-ukrajiny-28-lypnya-2017-roku-za-930-30798-pro-vnesennya-zmin-deyakyh-nakaziv-ministerstva-osvity-i-nauky-ukrajiny/ )
[6] Про затвердження Положення про психологічну службу
у системі освіти України (наказ МОН України від 22.05.2018 № 509, зареєстровано
в Мінюсті України 31.07.2018 р. за № 885/32337).
[7]
Про типову
документацію працівників психологічної служби у системі освіти України (лист
МОН України від 24.07.2019 № 1/9-477).
[8] Закон України «Про
освіту», стаття 76 «Психологічна служба та соціально-педагогічний патронаж у
системі освіти» (Відомості
Верховної Ради (ВВР), 2017, № 38-39, ст. 380).
[9] Інформаційно-статистичний бюлетень результатів діяльності галузі освіти у 2017/2018 н.р. Освіта в Україні:
базові індикатори. Режим доступу: http://nus.org.ua/wp-content/uploads/2018/08/1serpkonf-informatsiyniy-byuleten.pdf
[10]
Про
пріоритетні напрямки роботи психологічної служби у системі освіти на 2019-2020
н.р. (лист МОН України від 18.07.2019 № 1/9-462).
[11] Шляхи подолання дитячої психотравми в діяльності
працівників психологічної служби: [метод.рек.] / Музиченко І.В., Ткачук І.І. – Київ: УНМЦ практичної
психології і соціальної роботи, 2017. – 88 с.
[12]
Основні терміни та їх
визначення. Стаття 1 Закону України «Про
освіту» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2017, № 38-39, ст. 380).
[13]
Про
затвердження Положення про психологічне забезпечення в Національній гвардії
України (наказ МВС України від 08.12.2016 № 1285, зареєстровано в Мін’юсті
України 19.01.2017 № 80/292948).
[14] Про затвердження порядку психологічного забезпечення в
Державній службі України з надзвичайних ситуацій (наказ МВС України від
31.08.2017 № 1285, зареєстровано в Мін’юсті України 14.11.2017 № 80/292948).
[16] Про аналітичну довідку
щодо діяльності психологічної служби у системі освіти Полтавської області у
2018-2019 н.р. (лист ДОН від 07.06.2019 № 923/01-22).
[17] Програма-переможець ІІ обласного етапу
Всеукраїнського конкурсу практичних психологів і соціальних
педагогів «Нові технології у новій школі» у номінації «Профілактичні
програми» у 2018-2019 р.р.
[18] Наказ МОН України від 31.05.2018 № 555 «Про
затвердження Положення про Всеукраїнський конкурс авторських програм практичних
психологів і соціальних педагогів «Нові технології у новій школі». Електронний реєстр доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0744-18).
Немає коментарів:
Дописати коментар