Загальні методичні рекомендації для профілактики залучення дітей до небезпечних квестів

 Загальні методичні рекомендації для профілактики залучення дітей до небезпечних квестів
Профілактика залучення дітей до смертельних квестів у навчальному закладі буде ефективною за умов:
- коли в педагогічному процесі навчального закладу буде організовано психолого-педагогічну роботу, спрямовану на надання допомоги дітям в усвідомленні ними життя як головної цінності та на активізацію самопізнання учнів/учениць через психологічну просвіту;
- коли дітям буде надаватися системна соціально-психологічна та педагогічна підтримка;
- коли буде організовано роботу, спрямовану на збагачення спеціальної
компетентності педагогів/педагогинь, батьків та спеціалістів/ок соціально-психологічної служби.
Варто пам’ятати, що багато з тих, хто вдається до самогубства, зовсім не хоче помирати. Це спосіб повідомити всім про глибину свого відчаю, спосіб отримання уваги, любові.
Варто робити:
1. З’ясувати у дітей, що вони знають про випадки потрапляння у смертельні квести.
Будувати заняття/розповідь, ґрунтуючись на отриманій інформації.
2. Уникати надання нової для дітей інформації про смертельні квести. Це може викликати бажання спробувати пограти.
3. Проводити для дітей заняття на теми, які частково чи опосередковано пов’язані з участю дітей у смертельних квестах. Це можуть бути такі теми:
- «Безпека дітей в Інтернеті»;
- «Цінність людського життя»;
- «Цінність живого спілкування»;
- «Критичне мислення», «Інформаційна та медіаграмотність»;
- «Як працюють маніпуляції», «Як сказати «НІ»;
- «Моє ставлення до складних життєвих ситуацій»;
- «Життєвий успіх та шляхи його досягнення»;
- «Стоп! Мій кордон. Ставлення до свого тіла»;
- «Національна дитяча «гаряча лінія» – для дітей і про дітей» (або «Національ-
на дитяча «гаряча лінія» – номер, якому я довіряю»).
4. Включати в заняття для педагогів/педагогинь та батьків таку інформацію:
- Визначення явищ «смертельні квести» та «дитячі суїциди» – спільне та різне в поняттях.
- Актуальність і масштаби проблеми.
- Історія виникнення та поширення.
- Групи ризику.
- Причини зацікавленості дітей смертельними квестами.
- Особливості вікової психології.
- Причини дитячих суїцидів.
- Формування довірчих стосунків між дітьми й батьками.
- Методи втягування та утримання дітей у грі.
- Індикатори втягнення дітей у гру.
- Засоби профілактики втягнення дітей у смертельні квести.
- Ефективні сучасні методи педагогічного впливу на дітей.
- Як реагувати, якщо є інформація про дитину у грі.
- Критичність сприйняття інформації.
- Діяльність кіберполіції.
- Національна дитяча «гаряча лінія» – надійна помічниця і порадниця.
- Вміння розпізнавати небезпеки і захистити себе в соціальних мережах.
5. Враховувати, що інформація на цю тему, яка надається для учнів/учениць, батьків, педагогів/педагогинь, має відрізнятися за змістом.
6. Використовувати ігрові та інтерактивні методи і форми роботи, які допомагають сформувати та підтримувати довіру у стосунках з дітьми. Це можуть бути заняття з елементами тренінгу, відеолекторій з обговоренням; дебати, дискусії, виготовлення учнями пам’яток за темами занять тощо.
Не варто робити:
1. Акцентувати сильну увагу на темі смерті, особливо – візуалізувати її, просячи, щоб діти уявили, як буде погано їхнім батькам, коли вони помруть, або як буде погано їм, коли їхні батьки помруть.
2. Постійно надавати дітям одну й ту саму інформацію з різних джерел. Трапляється, що за тиждень діти чують це від класного керівника/керівниці, соціального педагога/педагогині, шкільного психолога/психологині, директора/директорки. Це може призвести до перенасичення та викликати бажання пограти в такі ігри.
3. Переобтяжувати заняття інформацією, що викликає негативні переживання. Міфи, страхи, неприйняття, осуд заважають усвідомленню правильних шляхів
вирішення проблеми.
4. Детально розглядати будь-які конкретні випадки здійснення самоушкоджень, суїциду, оскільки це має ефект реклами.