вівторок, 29 січня 2019 р.

6 причин, чому розумним людям важко бути щасливими.

6 причин, чому розумним людям важко бути щасливими.

 
Чи помічали ви за вашими знайомими та друзями, що по-справжньому розумні і глибокі люди, як правило — нещасні?
У них можуть бути партнер, чоловік, сім’я, хороша робота. Але щось все одно змушує їх відчувати себе самотніми, нещасними і втраченими.
Є 6 основних причин, чому щастя — такий рідкісний гість в житті розумних людей:

1. Вони постійно аналізують.

Люди з високим коефіцієнтом IQ схильні до надмірного аналізу всього, що відбувається в їх житті і навколо. З часом це вимотує їх, особливо, якщо роздуми приводять їх до невтішних висновків.
Вам доводилося чути вислів «Невігластво — це справжнє блаженство?» І це правда: чим менше ви розумієте, тим більш безтурботними і щасливими відчуваєте себе. Той факт, що ви ясно бачите істинне «я» людей і мотиви їх вчинків, зовсім не додає щастя. Через це ви відчуваєте себе розчарованими абсолютно в цьому світі.
Не кажучи вже про почуття, які виникають у зв’язку з роздумами на філософські теми буття, про глобальні катастрофи і життєві проблеми, у яких немає рішення.

2. У них, як правило, високі стандарти.

Розумні люди точно знають чого вони хочуть і не погоджуються на меншу умову. Це означає, що їм набагато важче, ніж іншим, відчувати задоволення від своїх досягнень, стосунків з партнерами, друзями або колегами. Так буквально від усього, що є в їх житті!
Більше того, найчастіше у людей з блискучим розумом — досить таки ідеалистичні погляди на світ. Тому при зіткненні з жорстокою реальністю, де виживають чіпкі і спритні, вони відчувають глибоке розчарування.

3. Вони дуже вимогливі до себе.

Ще одна причина, згідно якої розумні люди не можуть бути щасливими, це те, що вони занадто суворі до себе. І мова не лише про досягнення і невдачі. Дуже розумні і глибокі люди завжди аналізують свою поведінку і завжди знаходять за що собі дорікнути.
Іноді ви вже лежите в ліжку і засинаєте, і раптом згадуєте ситуацію (яка напевно сталася ще минулого літа, ну в крайньому випадку — місяць тому), коли ви вчинили не так, як хотіли або повинні були. І все — сон, як рукою зняло до ранку.
Все це викликає почуття провини, незадоволення собою й інші негативні емоції, з якими щастю, на жаль, не по дорозі.

4. Розумним реальності — недостатньо.

Люди з високим IQ ніколи не перестають шукати чогось більшого — нові горизонти, сенс, мету. Ті, хто мислить ще глибше, — не зупиняються на досягнутому. Їх неспокійний розум не дозволяє їм розслабитися і насолоджуватися «хорошими речами в житті».
Тривіальна реальність — дуже нудна для них. Вони жадають чогось фантастичного, ідеального, незвичайного… І, звичайно ж, не знаходять цього в реальному світі. Чи доводилося вам відчувати, що ви потрапили сюди випадково, що насправді — з іншого століття або навіть планети? Глибокі, дуже розумні люди часто відчувають себе подібним чином. Як можна бути щасливим, коли ви почуваєте себе чужим у цьому світі?

5. Відсутність справжнього контакту і розуміння з боку інших людей.

По правді кажучи, всі ми прагнемо одного — щоб нас по-справжньому розуміли. Як же приємно сидіти десь з однодумцем і розмовляти про все на світі, знаючи, що він розуміє тебе і дивиться на світ — так само. На жаль, розумні люди дуже рідко можуть похвалитися таким однодумцем. Багато хто з них відчуває себе самотнім і незрозумілим. Ніби ніхто на цілому світі не може розгледіти глибину їх розуму.
Науково доведено, що людям з високим IQ соціалізація тільки заважає стати щасливими. На відміну від людей з середнім інтелектом, яким вона просто необхідна. Це не означає, що розумні не потребують спілкування з іншими людьми. Вони просто хочуть розмовляти про цікаві та значущі речі, а не про знижки в магазинах, погоду і плани на вихідні.
Немає потреби нагадувати, що в наші дні все складніше знайти людину для дійсно глибокого спілкування. За це можна «подякувати» нашому суспільству споживання, яке націлене винятково на отримання матеріальних благ. Це сумно, але це жорстока правда.

6. Багато людей з високим IQ страждають від психологічних проблем.

Написана вже не одна наукова робота з психіатрії, в якій автори пов’язують психічні розлади, наприклад, соціофобію або біполярний розлад, з високим коефіцієнтом IQ. Можна стверджувати, що це — свого роду «побічний ефект» глибокого розуму? Хто його знає. Наука ще не може так глибоко проникнути в таємниці людського розуму.
У той же час розумні люди, які не страждають психічними розладами, також схильні до так званої екзистенціальної депресії, яка часто є результатом надмірного мислення. Якщо ви часто все обмірковуєте і аналізуєте, то в якийсь момент починаєте міркувати про життя, смерть і сенс існування. Ви починаєте переосмислювати все своє життя і смуток без будь-яких причин — гарантований.

Як зупинити потік “поганих” думок?

Як зупинити потік “поганих” думок?
Коли я стала мамою, то перші два роки я була неврівноваженою, знервованою та переляканою особою. Хоча ззовні це й ніяким чином не проявлялось)
Ні, не подумайте! Я безмежно раділа появі своєї дитини, обожнювала все, що було пов'язано з материнством і здавалось нічого в світі не було здатне зробити цей період негативним. Але, не так сталось, як здавалось, адже весь негатив я приносила сама, власними думками.
Тому що коли наставала ніч, перед моїми очима розгортався внутрішній екран, на якому я передивлялась всі події дня, що минає.. І ніби саме той момент, щоб тішитись та засинати.. Але в моїй голові розгортались сцени з самими неприємними постановками.
Наприклад, вдень була ситуація, коли донечка ледь не впала з гірки. Все обійшлось, все добре.. Але вночі я уявляла, як вона падає вниз головою з тої гірки (прошу зауважити – обов'язково вниз головою!), щось собі ламає, втрачає свідомість і т.д. Ці картинки були настільки реальними та вселяли в мене такий живих страх, що я в паніці мотала головою, щоб позбутися їх.
Я не пам'ятаю як позбулась цього (певно переросла)), але досі відчуваю всередині неприємне тремтіння, коли згадую цей період.
З часом мені на очі попадались статті, уривки фраз, заняття з психологами, розмови з жінками і я зрозуміла дві речі. По-перше, що цей стан зустрічається досить часто в багатьох людей. А по-друге, що можна було набагато швидше позбутися його та в повній мірі насолоджуватись життям.
Якщо Вам не зрозуміло про що я говорю і Ви з тих щасливчиків, які одразу спокійно засинають щовечора – гортайте далі, я вами пишаюсь! Хто в рядках вище побачив себе – радо ділюсь методами боротьби з внутрішніми самонавіюваними страхами.
 Перемикання потоку думок
Просто не думати про негатив не вийде. Зрештою, у людини відсутня чарівна кнопка, що дозволяє стерти ці емоції і більше ніколи до них не повертатися. Проте є можливість створити самостійно всі умови, щоб відволіктися на зовсім іншу ситуацію. Серед величезного розмаїття того, що може бути вдалим варіантом, зверніть увагу на питання, що викликають у вас щиру зацікавленість. Вони повинні стимулювати роздуми, тому не намагайтеся зупинити потік поганих думок чимось таким, що не потребує внутрішньої дискусії. Дозвольте роздумам на зовсім іншу, більш приємну, тему відвести вас подалі від негативу.
Наприклад: якщо погані думки починають свою темну справу – можна почати обдумувати меню для родини на завтра. Але звичайно, не у форматі “ий, зварю макарони – най жують”, а підходити творчо та смачно “відварю локшину, зроблю соус Бешамель.. Що там в нього входить? Чи у мене є всі продукти? Як я подам страву?”.
 Спостереження за відчуттями
Якщо не виходить створити “альтернативний” потік думок, щоб заглушити негатив, спробуйте сконцентруватися на власних відчуттях. Все, на що ви ще недавно не звертали увагу, будь то головний біль або колючий светр, стане набагато помітніше. Відчуття придбають першорядну важливість, а негативні думки автоматично відійдуть на другий план.
Наприклад: взимку можна скинути з себе ковдру, щоб тіло трішки замерзло і це перемикне увагу з думок та тілесні відчуття; літом навпаки накритись з головою, щоб стало жарко.
 Чіткий план
Довго уникати негативних думок не вийде, але і віддаватися їм нескінченно безумовно не варто. Друге так само згубно діє на людину, як і перше. Проте можна спробувати дати собі установку думати і переживати негатив, що накопичився, тільки в певний час дня. Так, саме накопичився, тому що весь інший час занурення в потік поганих думок заборонено. Ігнорувати “час негативу” теж не варто. Вирішили пожаліти себе і зануритися у власні страхи півгодини в середині дня – так і робіть. Дана ідея може здатися нездійсненною, але якщо почнете постійно нагадувати собі про те, що для “поганого” потоку виділено окремий час, негативні думки будуть рідше турбувати вас в недозволену годину.
 Візуалізація негативу
У популярних книгах радять якомога частіше намагатися візуалізувати мрії. Те ж саме можна зробити і з потоком негативних переживань. Якщо щодо бажань цей процес дозволяє нібито наблизити їх виконання, то негатив після детальної візуалізації певною мірою втрачає свій вплив на людину. Зосередьтеся і подумки уявіть собі самий найгірший розвиток події. Розвивайте його до логічного завершення по самому неприйнятному для себе сценарію. Нехай “історія” виявиться гранично похмурою і неприємною. Далі послідовно почніть розбирати її етапи і спростовувати їх на основі об'єктивної оцінки дійсності. Більша частина компонентів “гіршої події життя” обов'язково виявиться надуманою, з іншими ви зможете розібратися – вони вже стали відомі.
Наприклад: якщо я знову ж уявляю, що моя дитина падає з гірки вниз головою. Я уявляла собі, як вона лежить непритомна або кричить. Що я буду робити в першу чергу, чи можна її пересувати, дзвонити чоловікові чи в швидку, а може варто поїхати на таксі, варіанти до яких лікарів я потраплю і т.д.
Методи, які описані вище – я пропоную їх використовувати тоді, коли страхи в думках переростають в хронічний стан та реально заважають жити щасливо. Для разових моментів паніки, які все ще інколи мене відвідують, я використовую трішки смішний метод, але він мені допомагає)
Отже, як тільки в моїй голівоньці виникає думка з негативом або страхом, я уявляю як моя рука жмакає листок паперу, на якому намальована ця думка, і я викидаю цей папір в смітник зі словами “Відміняю. Відміняю. Відміняю”.
Від всього серця бажаю жити щасливо та з довірою до Всесвіту)