Часто практичним психологам навчальних закладів надходить запит на діагностику дитини та подання результатів обстеження в різні служби. Оптимальним варіантом представлення результатів обстеження є психологічна характеристика учня. Розглянемо схему характеристики та наведемо приклади.
Формулювання психологічного заключення є однією з важливих професійних навичок практичного психолога. Адже необхідно узагальнити інформацію, отриману про клієнта за результатами бесіди, застосування психологічних тестів та інших методик.
Як правильно написати характеристику на учня?
Перед тим, як звернутися де схеми, необхідно з’ясувати не менш важливі питання. Готуючи психолого-педагогічну характеристику учня, психолог має:
- знати, де вона буде використана
- враховувати межі своєї відповідальності
- скласти документ професійно.
Найчастіше запит надходить на пред’явлення характеристики учня до:
- ПМПК
- лікарні (психіатру або психоневрологу)
- соціальної служби
- суду тощо.
Знати цільове призначення характеристики вкрай важливо, адже запит визначає завдання та методи обстеження.
Якщо документ для:
- ПМПК — то особливу увагу фахівець звертає на пізнавальну сферу
- соціальних служб — у характеристиці (наприклад, важковиховуваного учня) зауважують на емоційному стані, соціальних контактах, особистісних рисах тощо.
У будь-якому разі на обстеження дитини, яка не досягла 14 років, потрібен дозвіл батьків. Винятком є ситуації, пов’язані з питанням опікунства над дитиною.
Якщо дитині більше 14 років, вона може відмовитися від діагностики. Виключенням може бути її певний психічний стан, що обумовлює неспроможність приймати адекватні рішення.
Добре, коли батьки дитини чітко уявляють цільове використання психологічного заключення, як-от:
- дати характеристику рівня психологічної готовності дитини до шкільного
- навчання написати заключення за результатами профорієнтаційної діагностики.
У відповідь на будь-який запит практичний психолог має:
- скласти максимально об’єктивну характеристику, описуючи психологічні якості та стани дитини, не пристаючи на бік когось із батьків чи інших зацікавлених осіб
- захищати інтереси клієнта, яким є дитина, а не її батьки, соціальні служби, адвокати тощо
Бажання допомогти батькам може нашкодити і дитині, і репутації психолога
Де межі професійної компетенції
Практичний психолог у характеристиці учня робить психологічне заключення, але не ставить медичний діагноз («розумова відсталість», «затримка розвитку», «аутизм», «шизофренія» тощо).
Так, досвідчений психолог може дійсно глибоко визначати суть проблеми, розумітися на психіатричних або логопедичних діагнозах, але в характеристиці він лише професійно описує психічні якості, які спостерігає. Надалі ця інформація може бути цінною для психоневролога або дефектолога, які й зроблять відповідне заключення.
Не слід виходити за межі компетенції і в питаннях спірних фактів. Наприклад, вбачаючи психологічну травму у дитини, фахівець має описати лише стан, хоч і розуміючи, що він обумовлений певними зовнішніми факторами.
Під час консультації від дитини можна отримати інформацію про причинно-наслідкові події. Але й ці відомості слід обережно використовувати, особливо якщо свідчення є неперевіреними та можуть негативно вплинути на долю дитини.
Інформацію про ті чи ті факти мають з’ясовувати інші спеціалісти.
Питання змісту
Характеристика має бути максимально об’єктивною та обґрунтованою психологічною діагностикою. Її складають на підставі систематичного, а не разового, вивчення дитини.
Не варто в характеристиці використовувати складну професійну лексику, особливо якщо з характеристикою буде знайомитися дитина, її батьки або фахівці-непсихологи.
Якщо клієнт сам читатиме свою характеристику, усвідомлення власних проблем та особистісних характеристик має не травмувати його, а спонукати до розвитку.
Також не вказуйте без необхідності назви тестів, бали, отримані за методиками, тощо. Інформація про це залишається в службовій документації практичного психолога. Натомість важливо вказати визначені:
- рівень явища, яке досліджувалося (високий, середній, низький)
- переважний тип (мислення, сприйняття, професійних інтересів тощо)
- особистісний тип (наприклад, темпераменту, характеру).
Схема характеристики учня не є шаблоном. Тож вказувати чи не вказувати певні дані психолог вирішує залежно від запиту та цільового призначення характеристики. Наприклад, дані про:
- житлові умови, ранній розвиток або стиль сімейного виховання вказують у тому випадку, коли вони впливають на психологічний розвиток дитини
- професійні інтереси зазначають для підлітків
- сформованість пізнавальних процесів повідомляють щодо учня початкової школи.
Приклад психологічної характеристики учня 5-го класу
Дмитро навчається у 5-му класі за загальноосвітньою програмою.З 1 вересня року переведений на індивідуальну форму навчання за станом здоров’я. Проживає у повній сім’ї, має молодшу сестру.Контактний, розуміє словесні інструкції. Виконує узагальнення на наочному та вербальному матеріалі відповідно до віку, називає узагальнювальні слова.Робить помилки через неуважність (дещо пропускає, звертає увагу на додаткові, а не основні ознаки), але після підказки виконує правильно.Має розвинуте словесно-логічне мислення та зв’язне мовлення: складає розповідь за малюнками, знаходить причинно-наслідкові зв’язки у наочно зображених та прослуханих ситуаціях, аналізує ситуації, пропонує кілька варіантів розвитку подій.Механічна та довготривала пам’ять у межах норми: відтворює повний перелік слів після (10 одиниць) двох-трьох зачитувань або наочних представлень, переказує прослуханий текст, сюжети книг та вірші з пам’яті.Має труднощі з увагою. Швидко знижується концентрація уваги та розумова працездатність. Із середини заняття починає плутати деталі у завданнях. Під час виконання вправ на увагу час на виконання кожного наступного завдання в учня зростає, що свідчить про швидку виснажуваність рівня активної уваги.У хлопця розвинуте образне мислення. Творчий (складає загадки), може давати нестандартні відповіді на запитання.Має високий рівень тривожності. Під час напруженої роботи в нього з’являються невротичні рухи. Рівень особистої самооцінки вищий шкільної самооцінки.У цілому рівень розвитку пізнавальних процесів Дмитра відповідає віковій нормі. Динаміці нервових процесів характерна швидка розумова виснажуваність, зниження рівня концентрації уваги.
Приклад психологічної характеристики учня 2-го класу
Микола навчається у 2-му класі за загальноосвітньою програмою.Проживає у повній багатодітній сім’ї, має восьмеро сестер та братів.Учень контактний, доброзичливий, розуміє та виконує словесні інструкції. Просторові уявлення сформовані. Виконує мисленнєві операції (групування, класифікації, виключення, узагальнення) на наочному матеріалі.Робить помилки через неуважність (дещо пропускає, звертає увагу на несуттєві ознаки), але після підказки виконує правильно.У вербалізації завдань не завжди може згадати слова, які мають бути в активному словнику (назви тварин, фігур, пори року, узагальнювальні поняття, пов’язані з побутовим орієнтуванням). Згадує слова за допомоги навідних запитань дорослого.Має логічне мислення (знаходить причинно-наслідкові зв’язки у прослуханому тексті та наочно зображених ситуаціях), може переказати невеликий текст. Проте у складанні розповіді за малюнками, сюжетами мультфільмів потребує допомоги дорослого. Нову інформацію засвоює повільно.Зорова короткочасна пам’ять (запам’ятовує 8 одиниць наочних зображень після трьох представлень) розвинута ліпше, ніж слухова (2 одиниці після першого зачитування, 6 — після третього).Має труднощі з увагою. Під час виконання вправ на увагу допускає дедалі більшу помилок у виконанні кожного наступного завдання, що свідчить про ослаблення уваги, зниження працездатності.У цілому інтелектуальний рівень Миколи відповідає віковій нормі. Знижені процеси уваги, пам’яті та словесно-логічного мислення. Темп роботи повільний. Хлопчик спокійний, посидючий. У динаміці нервових процесів характерні швидка розумова виснажуваність, що впливає на продуктивність праці.Поведінка керована, взаємодія з дорослими продуктивна.
