субота, 31 березня 2018 р.

Діаграма з наклейками: графік гарної поведінки

ДІАГРАМА З НАКЛЕЙКАМИ: ГРАФІК ГАРНОЇ ПОВЕДІНКИ

Багатьом сама ідея діаграми з наклейками здається нудною. Найчастіше це стверджують ті люди, які «все перепробували, але безуспішно». Як правило, завжди виявляється, що вони не змогли усвідомити головну думку. Їм здається, що діаграма з наклейками – це всього лише аркуш паперу з наклейками. Тому вони спочатку захоплюються цією ідеєю і намагаються втілити її в життя протягом деякого часу; потім наклейки губляться; ще через якийсь час діаграма падає за холодильник, де її знаходять через кілька років під час переїзду.

Величезна перевага діаграми з наклейками полягає в тому, що вона представляє чітку структуру, якій можна дотримуватися при виробленні гарної поведінки. При правильному використанні вона не тільки дасть дітям необхідні стимули для гарної поведінки, але й допоможе вам призначити відповідне покарання для поганої поведінки.

Секрети використання діаграм з наклейками

• Кожна діаграма відповідає семи дням тижня, з понеділка по неділю.

• Кожен день ділиться на сім двогодинних блоків, приблизно таких.
Підйом – 8:00
8: 00-10: 00
10:00 – полудень
Полудень – 14:00
14: 00-16: 00
16: 00-18: 00
18:00 – відбій

• Якщо поведінка дитини була гарною, в кінці кожного двогодинного періоду вона отримує веселий смайлик (або горну наклейку).

• Якщо дитина поводила себе недобре, то вона отримує сумний смайлик, а за жахливу поведінку отримує хрестик.

• Будьте якомога більш послідовними. Завжди відзначайте хорошу поведінку веселими смайликами, а погану поведінку – сумними смайликами і хрестиками.

• Якщо дитина отримала п’ять із семи наклейок за день, то вона отримує жетон .

• Якщо вона отримує хоча б один хрестик за день, то жетон їй не дають.

• Жетони можна накопичувати і «витрачати» на різні нагороди. Наприклад, за один жетон можна розповісти додаткову казку на ніч, а за десять жетонів можна зводити її в кіно.

• Вигадуйте нагороди за жетони разом з дітьми. Так можна їх швидше зацікавити і захопити системою, підтримуючи мотивацію на високому рівні.

• Якщо дитина заслужила жетон, то віднімати його вже не можна. Що заслужено, то заслужено, незалежно від подальшої поведінки.

• Жетони, як і смайлики, повинні бути чимось привабливим і цікавим.

У нас в будинку ми користуємося в якості жетонів маленькими дзвіночками, які придбали в магазині «Все для дому». Вони не тільки виглядають приголомшливо, але і дуже голосно дзвенять. Не забувайте в кінці кожного двогодинного періоду підходити разом з дитиною до діаграми і влаштовувати з передачі смайлика цілу подію. Те ж саме стосується і видачі жетону в кінці дня. У нашому будинку дзвіночки – це справжнє диво. Ми їх обожнюємо.

Деякі вважають за краще вказувати на діаграмі не тільки тимчасові інтервали, але й конкретну поведінку – наприклад, застелити ліжко або почистити зуби. Я віддаю перевагу давати нагороди просто за хорошу поведінку протягом цього періоду. Протягом дня всяке може трапитися, так що краще надати собі і дітям деяку свободу вибору і орієнтуватися на загальні показники.

У такому випадку обіцянка нагороди стане непоганим стимулом для того, щоб дитина повела себе так, як потрібно. Замість того щоб говорити: «Меліса, я тобі п’ятий раз повторюю – негайно прибери свої іграшки!» – Скажіть: «Меліса, якщо ти не прибереш іграшки до того часу, як я повернуся, ти не отримаєш наклейку».

Заодно можна спробувати припинити подальше погіршення поведінки протягом дня: «Меліса, у тебе вже два сумних смайлика. Якщо хочеш отримати дзвіночок, поводь себе весь день добре. Адже тобі не вистачає всього одного дзвіночка до походу в кіно ». Обіцянка жетона допоможе дитині зрозуміти, що вона підійшла до небезпечної межі і що в її ж власних інтересах виправитися.

Незабаром ви самі побачите, що система наклейок та жетонів захопить ваших дітей і послужить їм додатковим стимулом для зміни поведінки.

У світі дітей обіцянка жетона – цілком достатній привід для того, щоб поставити черевики на полицю до тих пір, поки мама не дорахував до трьох.

рахую до трьох - метод корекції поведінки дитини

РАХУЮ ДО ТРЬОХ - метод корекції поведінки дитини

Якщо ви вмієте рахувати до трьох, то у вашому розпорядженні вже є дуже потужний засіб контролю над дітьми. Ефективність цього засобу часто недооцінюють. Як і будь-який прийом, він вимагає деякої вправності, але освоїти його неважко.

Весь секрет полягає в тому, як саме рахувати: тихо, спокійно і впевнено. Не потрібно кричати, не потрібно підвищувати голосу. Просто дайте завдання, поставте умову і рахуйте до трьох.

– Дженні, прибери, будь ласка, свої черевики.
– Не хочу.
– Дженні, я рахую до трьох. Якщо не прибереш черевики, я приклею тобі сумний смайлик (дивись метод корекції поведінки «Діаграма з наклейками»).
– Але мам …
– Один.
– Мам, ну ще хвилиночку!
– Два.
– Але мам … добре, зараз приберу.

Якщо дитина встигла виконати завдання до того, як ви сказали «три», то все прекрасно. Якщо ні, то «три» означає «три», з усіма витікаючими наслідками. Щоразу, як ви дорахували до трьох, обов’язково виконуйте обіцяне покарання. Метод відліку працює, тільки якщо строго його дотримуватися. Коли діти усвідомили невідворотність покарання, то на рахунок «два» вони вже зазвичай біжать робити те, що їм сказали.
І знову ж повторю: секрет фокусу полягає в тому, щоб рахувати тихим, спокійним і впевненим голосом.

Перевага цього методу полягає в тому, що він дає дітям дуже обмежений час на те, щоб зробити вибір (зазвичай від трьох до п’яти секунд), а чітко проведена межа підвищує мотивацію.

Мікрохвильова піч як засіб управління поведінкою!
На перший погляд це досить лякаюче твердження, але за ним ховається зовсім не те, про що ви подумали. Взагалі-то це просто електронна версія лічби до трьох, але цей метод дозволяє завершити завдання, що вимагає більшої зосередженості, – наприклад, допити молоко.

У мікрохвильових печах вбудований чудовий таймер, який подає сигнал, коли закінчився зазначений час. Це рятує вас від необхідності ходити за дитиною і слідкувати. Досить виставити необхідний інтервал, сказати дитині, скільки їй залишилося, і залишити її в спокої. Правда, іноді, особливо з маленькими дітьми, доводиться нагадувати про час, який залишився. («О ні! Залишилося тільки 60 секунд … 59, 58, 57, 56 …»).

Наші хлопчики занадто повільно одягалися вранці. Часом здавалося, що весь процес розтягується на цілу вічність, тому ми дуже дратувались. Проблема тут у тому, що іноді небажану поведінку не виходить ігнорувати через те, що буває потрібно зробити щось в обмежений проміжок часу. Шкільний дзвінок нікого не чекає.

Ми вирішили цю проблему тим, що виділяли дітям п’ять хвилин на одягання, ставили таймер і, якщо, після того як він подасть сигнал, вони виявлялися ще не одягненими, наклеювали їм на діаграму сумний смайлик (дивись метод корекції поведінки«Діаграма з наклейками» ).
Їх поведінка тут же покращилась.

Ми не користуємося цим способом щоранку, бо інакше це перетворилося б на чергове нудне докучання з нашого боку. Досить застосовувати цей спосіб тоді, коли потрібно уникнути суперечок і змусити дітей зосередитися.
Секрет полягає в тому, що вони бояться наслідків, яких їм не минути після сигналу таймера. І знову-таки тут дуже допомагає діаграма з наклейками, тому що є можливість отримати цінну нагороду за хорошу поведінку. Якщо ви не користуєтеся діаграмою, то варто продумати іншу систему винагород і покарань.

"Переговори навпаки" - хороший спосіб впливу на дитину

“ПЕРЕГОВОРИ НАВПАКИ” — ХОРОШИЙ СПОСІБ ВПЛИВУ НА ДИТИНУ

Часто найпростіші ситуації — наприклад, лягти спати або піти з парку, — призводять до суперечок між батьками і дитиною на чверть години. Це по-справжньому втомлює.

Робін Берман, мама, психолог і автор книги “Hate Me Now, Thank Me Later” — “Ненавидиш мене зараз — подякуєш потім” пропонує один, на її думку, найбільш ефективний метод, що допомагає зупинити маленького балакуна. Вона називає це «переговорами навпаки». Він чимось нагадує чарівне заклинання. Працює це таким чином: ви повинні заявити дитині, що більше не збираєтеся торгуватися з нею. Далі ви пояснюєте дитині, що якщо вона ще раз спробує виторгувати що-небудь для себе, то не отримає не тільки того, на що сподівається, але й того, що ви запропонували їй з самого початку. Давайте розглянемо невеликий приклад:

БАТЬКО: Сьогодні лягаєш в 20:00.
ДИТИНА: Але я хочу погратися до пів на дев’яту!
БАТЬКО: Ні, ти ляжеш у вісім.
ДИТИНА: Але це занадто рано!
БАТЬКО: Ляжеш без чверті вісім.
ДИТИНА: Гаразд, у вісім.
БАТЬКО: Ні, тепер тільки в половині восьмого.

Якщо ви зумієте утримати свої позиції, ваш малолітній оратор зникне – і на його місці виникне чарівне дитя в симпатичній піжамі, готове негайно влягтися в ліжко.

А що думаєте ви про такий метод?

Ігри для подолання агресивносі.

ІГРИ ДЛЯ ПОДОЛАННЯ АГРЕСИВНОСТІ

“Обзивалки” (Кряжева Н.Л.)

Мама/тато/психолог і дитина/діти стають один напроти одного (або в коло) і кидають один одному м’яч. Кидаючи м’яч, називайте один одного різними “образливими словами”, які насправді зовсім не образливі. Заздалегідь домовтеся, якими словами можна користуватися. Це можуть бути назви овочів, фруктів, грибів, меблів. Кожне звернення повинно починатися зі слів: “А ти, …, морквочка!” Пам’ятайте, що це гра, тому ображатися не потрібно. В кінці гри нехай кожен назве іншого лагідним словом, наприклад: “А ти, …, сонечко!”
Проведіть гру у швидкому темпі, попередивши дітей, що ображатися не можна.

“Пил”

Запропонуйте дитині вибити пил з подушки. Нехай малюк б’є її, кричить.

“Боротьба подушками”

Увімкніть веселу музику, візьміть у руки подушки і злегка побийтеся ними. Але ви чітко повинні встановити правила – не бити руками, не кричати образливі слова. Якщо правила порушуються, гра зупиняється.

“Бійка батаками”

Батаки — це такі м’які палки, якими можна битися, не завдаючи болю один одному. Цей інструмент ідеальний для зняття напруги, відреагування агресії, формування навичок самоконтролю. Влаштуйте з дитиною дуель на батаках. Детальніше про способи використання батак читайте тут: Батаки — незвичайний помічник. Придбати батаки можна тут: Toys Dytpsyholog.

“Сніжки”
Запропонуйте дитині комкати аркуші паперу і кидати ними один в одного.

“Розтирання паперу”

Аркуш паперу тріть в кулаках, роблячи рухи, ніби ви перете одяг. Коли папір стає геть м’яким, малюйте по ньому акварельними фарбами. Малюнки будуть дуже цікавими, фарба розтечеться по зім’ятому папері різними візерунками.

“Салют”

Дитина рве папір і з силою кидає шматочки вгору. Потім всі разом прибирають сміття з підлоги. салют

“Аплікація із шматочків паперу”

Порвіть папір на дрібні квадратики і зробіть з них колаж чи аплікацію.

“Намалюй свою злість”
Коли дитина сердиьтся і починає неприйнятним чином проявляти свою злість (б’ється, кусається, кричить і т.п.), запропонуйте їй намалювати свою злість. Дайте аркуш паперу і олівці, бажано воскові. Не втручайтеся у процес малювання, просто спостерігайте.

“Чашка злості”
Виділіть окрему чашку, в яку можна покричати щодуху в моменти сильної злості. З цієї чашки пити уже не варто. Нехай вона буде лише для криків.

“М’ячик, котися!”
Тенісний м’ячик кладеться на рівну поверхню. Дитині пропонують здути його, щоб він прокотився по заданій траєкторії. Ігри за участю дихальних елементів психологи вважають найефективнішими.

“Жаба”
Якщо малюк любить купатися, запропонуйте йому дути на поверхню води, щоб вийшли хвилі. Зусилля дитини повинні бути досить інтенсивними.

“Ураган”
Сядьте навпроти малюка і запропонуйте йому вас здути. Нехай він набере в легені побільше повітря і як слід дме на вас – а ви при цьому робіть вигляд, що пручаєтеся потокам повітря.

“Бокс”

Запропонуйте дитині бити щодуху боксерську грушу до тих пір, поки вона не втомиться, або поки не набридне.

“Впертий баранчик”
Малюк лягає на підлогу і з силою випрямляє ноги, в повітря або б’є ними об підлогу. На кожен удар він може говорити «Ні!».

“Футбол”
Дитина і дорослий грають у футбол подушкою. Її можна відбирати у іншого, штовхати, кидати – головне, дотримуватися всіх правил.

Як навчити тайм-менеджменту дошкільнят

cover_kids_clock — Автор тексту: Аліна Мірошникова
Зображення: disney.com

Ви ганяєтеся за сином чи донькою зі шкарпеткою в руці і гарячкуєте, бо запізнюєтеся, а малюк розуміє лише, що грати у схованки приємніше, ніж одягатися. Чимало проблем з дітьми до 5-6 років пов’язані з тим, що в них немає поняття про час, причинно-наслідкові зв’язки і плани на день. Отже, з якого віку і як навчати дітей тайм-менеджменту? Підготували для вас добірку лайфхаків і гаджетів, що привчать малюка дотримуватися розкладу.

Досліджуємо циферблат

Уявляєте просунуте дошкільня, яке, надягаючи куртку, кричить: «Мамо, швидше, час у садок»? Або жваво прибирає розкидані іграшки зі словами «Скоро мультики почнуться»? Автори різноманітних ігор, програм, інструментів тайм-менеджменту для найменших впевнені, що це цілком реально.

Та шлях починається з усвідомлення часу та вимірювання. Тільки-но дитина почне у 2-3 роки рахувати хоча б до трьох, привчайте її вимірювати час гри або очікування. Приміром, «Один-два-три, старт» або «Малюєш, доки я рахую, потім віддаєш олівець мені, я малюю — ти рахуєш».

Навіть коли малюк вивчить цифри до 12, дорослий настінний годинник — поки щось незрозуміле для нього. Звісно, краще іграшковий.

Можна зробити кубики із цифрами до 12 — потренуватися показувати на циферблаті те, що випадає. Можна обрати годинник-вкладиш. Але не очікуйте надто багато: поки що дитина навчиться лише механічно розставляти та знаходити цифри.

Сортуємо намистини-години

Згодом експерти радять дати дитині справжній будильник, у якому залишити лише годинну стрілку. На початку влаштувати «день знайомства»: нехай дзвенить щогодини, а ви звертайте увагу на рух стрілки, на те, які справи очікують зазвичай на малюка в цей час. Можна щогодинні сигнали налаштувати на телефоні, обравши різні мелодії для ранку, дня та вечора — це дасть відчути структуру дня.

Для старших дошкільнят заводити будильник щогодини можна з іншої метою: аналіз витрат часу. Звучить складно, а насправді виглядає як гра: дитина згадує, що вона робила за цю годину, а мама занотовує.

Наприкінці добре зробити візуалізацію такого аналізу: взяти коробки з написами чи символами «ігри», «прогулянка», «гігієна», «допомога батькам» тощо. Окремий пункт — «капризки», до якого можна віднести всі істерики, затягування часу, безглузду біганину.

cover_prince1 — Як виховати справжнього принца

Візьміть великі намистинки, ґудзики чи камінчики — стільки, скільки годин дитина мала змогу попильнувати сьогодні. Разом, орієнтуючись на записи, розподіліть, на що витрачено час. Якщо результат вас зовсім не влаштовує, у жодному разі не критикуйте дитину. Висновок вона має зробити сама, хай і не з першого разу.

Таймер, пісочний годинник, свічки

Дитина має навчитися відчувати невеликі проміжки часу, а також розуміти, за який період може зробити певну справу. Для цього якнайкраще підійде таймер — кухонний чи дитячий. Для візуалізації часу придбайте пісочний годинник чи маркіровані часовою шкалою свічки (звісно, не забувайте про правила безпеки).

Коли діти почнуть вивчати хвилини, краще дати спочатку поняття про чверті години.

Поділіть годинник на чотири частини, обклейте кожну чверть папером іншого кольору. Є й інший спосіб: закрийте циферблат кольоровим пластиком чи папером, залишивши «віконце», щоб можна було одночасно бачити лише одну чверть.

Якщо дитину вже цікавить настінний годинник, можна зробити планер. На звичайну модель закріпіть циферблат із символами занять, які щодня очікують на дитину: сніданок, ігри, прогулянка, купання тощо. Картинки потрібно розмістити на тих годинах, коли надходить час це робити.

cover_kineziology — Як рух може захистити школярів від стресу

Малюк заздалегідь бачитиме, що буде далі, вчитиметься узгоджувати дії з годинником, а батькам легше буде підганяти: «Подивись, що час робити». Але дошкільня здатне і на більше.

Планер з віконцями-справами

Планування дня — посильне завдання для дитини, якщо допомагати та придбати (або зробити самотужки) яскравий матеріал, що перетворює все на цікаву гру. Дитині потрібно те, що можна бачити і мацати, а не абстракція. Знадобляться 50-100 карток із зображеннями: це і режимні моменти, і розваги, і розвивальні ігри, і корисні заняття.

Є готові набори, де картки на магнітній основі кріплять до холодильника чи дошки.

Вранці дитина разом з батьками обирає собі заняття на день та прикріпляє потрібні картки, а потім звіряється, що заплановано саме в цей час. Якщо пункт виконано, повертає зображення в коробку.

Є також набори з планером у формі будиночка з комірками-квартирами відповідно до кількості годин неспання дитини. Магнітні віконця зачиняються, коли заплановану справу завершено.

Якщо майструватимете самотужки, можна зробити просто дві колонки: що дитина хоче зробити та що вже зроблено. Після виконання малюк сам перекладе картку з однієї групи до іншої. А планер можна замаскувати під що завгодно: потяг, літак, карусель, сходинки, роботів.

Якщо з магнітами складно, можна зробити паперові кишеньки, тканинну основу та картки-липучки, ґудзики та картинки на петельках, приєднати гачками чи прищіпками.

Можна закріпити пакети на застібках до стрижня і вкладати картки, починаючи згори. А ще додати движок-стрілку, яку дитина переміщатиме вниз у міру виконання справ.

«Морський бій» із часом

Здається, у більшості дітей є природній потяг до планування, як це не дивно звучить. Можливо, їм подобається наслідувати дорослих чи керувати певним ресурсом, тож ця гра викликає цікавість.

Для дитини 5-6 років можна ускладнити завдання — зробити такий собі «морський бій» з багатопалубними кораблями. У цьому планері малюємо або клеїмо зображення незмінних моментів розпорядку дня. І залишаємо стільки пустих клітинок, скільки вільних годин є між обов’язковими пунктами.

cover_etiquette1 — Як навчити школярів користуватися гаджетами за правилами етикету

А картки справ робимо різної довжини — залежно від того, скільки часу потрібно на кожну з них. Запропонуйте дитині враховувати цей розмір під час планування. Скажімо, якщо є дві вільні години між денним сном і гуртком, то похід у кіно, на який треба 5 клітинок-годин, не втиснеться в цей проміжок. А ось прогулянка якраз підійде.

Думати про великі проміжки часу і вчитися азам довгострокового планування дитина зможе вже в шкільні роки.

Проте її можна підготувати: допоможуть фотоальбоми (розкладати разом фото тієї самої людини з дитинства донині) та фільми з прискореною зйомкою (наприклад, як росте дерево чи зводять будинок).

Дитячі гаджети

Виявляється, існує чимало гаджетів для малят 3-6 років, які допомагають їм керувати своїм часом. Щоправда, деякі — задоволення не з дешевих.

Прилад On-Task On-Time for Kids — той самий планер, але замість карток тут стікери, які закріплюють просто на циферблаті. На ньому є червона зона — вже зроблене, жовта — що належить зробити, зелена, у віконці, де лише одне завдання — на зараз.

Дитячий смарт-годинник за допомогою кольорових зображень нагадує, що зараз слід робити. На дисплеї дитина бачить одну з 600 іконок, які символізують певну дію.

Коли дитина виконала це, оповіщення йде на смартфони обох батьків. Програмують розклад також мама й тато.

А тайм-трекери для дітей вмикають, коли потрібно виконати завдання за певний проміжок часу. Залежно від того, скільки хвилин залишилося, гаджет підсвічує зеленим, жовтим або червоним світлом.

субота, 31 березня 2018 р.